вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.09.09Справа №2а-5709/09/4/0170
о 12:04
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:
від позивача - Бодренко Д.В., Овсянников Д.О.,
від відповідача - Грушевська Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Феодосійського зонального відділення військової служби правопорядку
до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія
про скасування рішення від 06.10.08 року №1636
Суть спору: Феодосійське зональне відділення військової служби правопорядку (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановлені законом строки від 06.10.2008 року №1636. Позов мотивовано порушенням встановленого законодавством порядку застосування фінансових санкцій.
Ухвалами суду від 20.05.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в його задоволенні, вказав, що фінансові санкції за спірним рішенням застосовано відповідно до вимог закону, у зв'язку із повторним протягом року несвоєчасним поданням розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.
Застосування фінансових санкцій, передбачених законом, віднесено до компетенції управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України, відповідно до пп. 1.1, пп. 5 пп. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730.
Таким чином, відповідач під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Виходячи з наведеного, враховуючи суб'єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між сторонами, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Судом встановлено, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Згідно із п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 позивач повинен надавати до органів Пенсійного фонду України розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю.
Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду - у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що у зв'язку із несвоєчасним надання розрахунку сум страхових внесків за лютий 2008 року посадовими особами відповідача складено акт від 05.05.2008 року №265, на підставі цього акту прийнято рішення від 13.05.2009 року №818 про застосування фінансових санкцій на суму 525,67 грн. Вказані акт і рішення отримані позивачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У зв'язку із ненаданням звітності за періоди з березня по липень 2008 року посадовими особами відповідача складено акт від №372 від 23.09.2008 року, на підставі якого прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій на загальну суму 14802,76 грн. (20 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання звітності).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач наполягав на тому, що розрахунки сум страхових внесків направлялись ним до органу Пенсійного фонду своєчасно. Втім належних доказів на підтвердження зазначених тверджень на надав, а судом таких доказів не встановлено.
Так, з наявних в матеріалах справи супровідних листів про направлення розрахунків сум страхових внесків (а.с. 13-21) неможливо встановити фактичну дату направлення цих листів або розрахунків. В той же час відповідачем надані належні докази отримання відповідачем повідомлень про ненадання звітності за періоди березень та квітень 2008 року (лист та повідомлення про вручення поштового відправлення).
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо необхідності складання актів та рішень про застосування фінансових санкцій окремо за кожний базовий період, за який допущене несвоєчасне надання звітності, оскільки такий порядок не передбачений чинним законодавством. Розрахунок фінансових санкцій за п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 можливо провести лише після фактичного надання звітності, оскільки розмір таких санкцій залежить від кількості місяців затримки надання звітності. Фактичною датою надання позивачем звітності за березень - липень 2008 року є 23.09.2008 року, що підтверджується матеріалами справи, тому у суду не має підстав для сумніву в правильності розрахунку суми фінансових санкцій, застосованих за спірним рішенням.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1085, підстав для його скасування не має, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку із складністю справи в судовому засіданні 22.09.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.09.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.