61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
16 вересня 2009 р.Справа № 2-а-25575/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання
Представник позивача - Клімашевська Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 13.02.2009р. по справі № 2-а-25575/08/2070
за позовом ТОВ "Світ Розваг"
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсним рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати недійсними рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.10.2008 р. № 0000590849 на суму 7480,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" задоволено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме п. 1 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 11, 69, 71 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації була проведена перевірка у позивача - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 15, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складений акт перевірки від 11.09.2008 року.
Відповідно до висновку Акту перевірки від 11.09.2008 року, порушення полягає у застосуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Розваг» у підприємницькій діяльності у сфері грального бізнесу при здійсненні розрахункових операцій не переведених у фіскальний режим роботи, незареєстрованих та неопломбованих реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000590849 від 01.10.2008 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 7480,00 гривень.
Також, судом першої інстанції встановлено, що позивач надає послуги у сфері грального бізнесу, в своїй діяльності використовує гральні автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач, що підтверджує позивач і не заперечує відповідач. Гральні автомати, що використовує у своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача необов'язкова. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбуваються без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може вплинути на процес надання послуги і виключення з нього.
Крім того, у судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки співробітниками ДПА у Харківській області була зроблена ставка до грального автомату, після закінчення гри на гральному автоматі співробітник позивача проінкасував та провів через реєстратор розрахункових операцій грошові кошти на повну суму надання послуги з роздрукуванням та видачею розрахункового документу (касового чеку), що підтверджується копіями розрахункових документів та відповідними записами у акті перевірки від 11.09.2008 року.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може вплинути на процес надання послуги і виключення з нього. До теперішнього часу вимоги до гральних автоматів не розроблені, відсутні запам'ятовуючі пристрої (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, як такими що ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пункт 9 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Згідно з п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Станом на дату проведення перевірки (11.09.2008) діючий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 430 від 01 липня 2008 року, не містить жодного грального автомату обладнаного фіскальною пам'яттю, або пристрою для обладнання автоматів що вже діють.
З аналізу викладених норм вбачається, що використання грального автомату в якості реєстратора розрахункових операцій не можливе, оскільки він не призначений для реєстрації розрахункових операцій та не внесений в державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а відповідно порушень п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в діях позивача не вбачається і правових підстав нарахування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок обов'язкової фіскалізації автоматів. Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується представником відповідача, розрахункові операції проведені позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операції, відтак порушення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» не вбачається.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання представника відповідача на Наказ ДПА України від 10 вересня 2008 № 582 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», оскільки в п. 10 Постанови Кабінет Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» зазначено, що Державний реєстр або зміни до нього оприлюднюються у 10-ти денний строк після їх затвердження Державною податкової адміністрацією на її офіційному сайті та у визначених нею друкованих засобах масової інформації, а отже на час проведення перевірки (11.09.2008р.) ще не набрав чинності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що представник відповідача не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000590849 від 01.10.2008 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - залишити без задоволення.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 13.02.2009р. по справі № 2-а-25575/08/2070 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Донець Л.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2009 р.