Постанова від 30.07.2009 по справі 5/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.07.09 Справа № 5/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді

Кравчук Н.М.

суддів

Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро»(надалі ТзОВ «Захід-Агро») б/д та б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2009р.

у справі № 5/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпро-Атлантік»(надалі ТзОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»), м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ «Захід-Агро», м. Львів

про: стягнення 652 167,46 грн.. заборгованості,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.03.2009р. у справі № 5/17 (суддя Петрик І.Й.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»до ТзОВ «Захід-Агро», стягнуто з відповідача на користь позивача 675 137,97 грн. заборгованості в т.ч. 442 964,80 грн. основного боргу, 32 024,80 грн. пені, 166 369,44 грн. штрафу, 4 083,07 грн. три відсотка річних, 29 695,86 грн. інфляційних, 6 751,38,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів оплати її відповідачем не подано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю. Зокрема зазначає, що в порушення ст. 61 Конституції України позивачем двічі застосовано відповідальність за одне і теж правопорушення, крім того, невірно нараховані штрафні санкції, а саме з останнього дня платежу.

Позивач в судовому засіданні 04.06.2009р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить суд залишити його без мін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ТзОВ Компанія «Дніпро-Атлантік»(продавець) та ТзОВ «Захід-Агро»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №29/09/08 від 29.09.2008р., відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а останній прийняти та сплатити його вартість в порядку та в строки, передбачені договором (а.с. 12-13).

Пунктом 3.2 передбачено, що у разі якщо товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю визначається у додатку до договору.

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахуванням грошових коштів в сумі, вказаної в додатках до договору на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару (п.3.3 договору).

У відповідності до п. 4.2 договору кількість та якість товару, або його окремих партій встановлюється в додатку до договору і остаточно фіксується у актах приймання-передачі за кількістю та якістю та накладних.

На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар на суму 554 564,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріпленні печатками сторін, та довіреностями на отримання даного товару (а.с. 14-32).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару належним чином не виконав, розрахувався частково: 28.10.2008р. оплатив 35 600,00 грн. та 29.10.2008р. оплатив 61 068,00 грн. і 14 932,00 грн. всього на суму 111 600,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 442 964,80 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 442 964,80 грн., оскільки дана вимога є документально обґрунтована та підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 261 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невчасної оплати за товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 3.3 договору обов'язок покупця оплатити товар виникає з моменту поставки товару протягом 10 банківських днів, тобто згідно:

- накладної № РН-0000119 від 01.10.2008р. на суму 96 668,00 грн. (а.с. 15);

- накладної № РН-0000120 від 04.10.2008р. на суму 60 333,00 грн. (а.с. 18);

- накладної № РН-0000121 від 06.10.2008р. на суму 68 478,80 грн. (а.с. 21);

згідно виписок з банку, проплата відповідачем була здійснена 28.10.2008р. на суму 36 600,00 грн. та 29.10.2008р. на суму 61 068,00 грн. і 14 932,00 грн., тобто з простроченням термінів оплати.

- накладної № РН-0000142 від 30.10.2008р. на суму 55 912,50 грн. (а.с. 23);

- накладної № РН-0000145 від 01.11.2008р. на суму 82 120,50 грн. (а.с. 25);

- накладної № РН-0000151 від 04.11.2008р. на суму 73 332,00 грн. (а.с. 28);

- накладної № РН-0000155 від 07.11.2008р. на суму 73 080,00 грн. (а.с. 30);

- накладної № РН-0000119 від 08.11.2008р. на суму 44 640,00 грн. (а.с. 32);

за дані накладні відповідач взагалі проплату не здійснив.

Згідно представленого позивачем розрахунку (а.с.52) суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги про стягнення пені в сумі 32 024,80 грн., нарахованої за період з 20.10.2008 р. по 26.02.2009 р.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі відповідачем не заперечується, що поставка по вказаних накладних здійснювалася саме по договору купівлі-продажу від 29.09.2008 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями відповідача про те, що відповідальність у вигляді штрафу за кожен день прострочення не відповідає нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Частина 2 статті 549 ЦК України визначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.4 передбачено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 30% від вартості поставленого та невчасно сплачено товару.

Положення даного пункту договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм нарахування штрафу за невчасно сплачений товар, без врахування кількості днів прострочення виконання зобов'язань, що не має нічого спільного із постійно-триваючим нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання. Оскільки судом встановлено, що відповідачем порушено господарські зобов»язання по оплаті коштів, які виникли по договору купівлі-продажу від 29.08.2008 р., позовні вимоги про стягнення 166 369,44 грн. штрафу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, нарахування позивачем інфляційних нарахувань у розмірі 29 695,86 грн. та 4 083,07 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання умов договору, нарахованих за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р., також підлягають до задоволення (згідно поданого позивачем розрахунку а.с. 52-53).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, всупереч вимогам ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.03.2009р. у справі № 5/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

Попередній документ
4884427
Наступний документ
4884429
Інформація про рішення:
№ рішення: 4884428
№ справи: 5/17
Дата рішення: 30.07.2009
Дата публікації: 08.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: