61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 вересня 2009 р.
Справа № 2-а-42/09/09/2016
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Григорова А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмський міськрайонний суд Харківської області від 06.03.2009р. по справі № 2-а-42/09/2016
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області
про виплата недоотриманої суми на оздоровлення,
Позивач, ОСОБА_1., звернувся до суду з адміністративним позовомдо Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради про стягнення щорічної компенсації на оздоровлення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги па оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у тому числі і положення п. 28 розділу II вищезазначеного Закону , якими були внесені зміни до Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, листом від 19.09.2008 року відмовив в перерахунку вказаної виплати, посилаючись на виплату допомоги в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 та відсутності можливості для перерахунку.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2009 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що відмова Управління праці та соціального захисту населення в м. Ізюмі Харківської області щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат в 2008 році не відповідає чинному законодавству.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що посвідчується копією посвідчення серіїНОМЕР_1, виданого 13.08.1997 року Харківською обласною державною адміністрацією, та вкладкою № 031290 серіїНОМЕР_1 виданою 28 квітня 2005 року Харківської обласною державною адміністрацією (а.с.7).
Положеннями Закону України № 796 - XII визначено основні засади, щодо реалізації конституційного права громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч. 1 ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушення цього права шкоди.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України № 796- XII зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення.
Навпаки у ч. 1 ст. 67 зазначеного закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростанням мінімальної заробітної плати. А встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому не відповідає розміру встановленому іншими законами.
Оскільки в наступному будь - яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету міністрів України № 836.
Крім того пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень і тому, враховуючи ч. 3 ст.22 Конституції України звуженням підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України № 796-ХІІ є безпідставним.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008 року у справі щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень ст. 65 розділу 1; пунктів 62,63,64 розділу 2; пункту 3 розділу 3 та положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, вказівні положення закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційними Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином положення п. 28 розділу 2 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-УІ, втратило чинність 22 травня 2008 року.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з довідки Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області позивачем допомога на оздоровлення отримана у 2008 році лише 29 листопада 2008 року, тобто після прийняття рішення Конституційним судом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Ізюмський міськрайонний суд Харківської області від 06.03.2009р. по справі № 2-а-42/09/2016 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Мельнікова Л.В.
Судді
Григоров А.М. Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2009 р.