Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного, 1/30, 24000, (04337) 6-80-62
Справа № 1-24/2010 р.
Іменем України
30 червня 2010 року м. Могилів-Подільський.
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Цибульського О.Є.,
з участю секретаря: Спічко А.В.,
прокурора: Загороднюк В.В.,
адвоката: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, працюючого охоронником саду у приватного підприємця ОСОБА_3, українця, громадянина України, раніше не судимого, вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч. І ст. 115 КК України, -
ОСОБА_2, 03 серпня 2008 року близько 2 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в приміщені житлового «вагончика», розташованого на території яблуневого садка, що знаходиться між с. Пилипи та с. Шлишківці Могилів-Подільського району Вінницької області, працюючи охоронником даного саду, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ним та ОСОБА_4, в процесі сварки, взявши в праву руку ніж зі столу, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, наніс останньому один удар в життєво-важливий орган - область черевної порожнини, тобто живіт. Внаслідок протиправних дій підсудного ОСОБА_4ГІ. були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя на час спричинення, або як такі, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті. Проте свій злочинний намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 підсудний не довів з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_4 вибіг з приміщення "вагончика", покинувши місце пригоди та йому своєчасно була надана медична допомога.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 15, ч. І ст. 115 КК України визнав частково і суду пояснив, що 2 серпня 2008 року він знаходився в садку між селами Пилипи та Шлишківці, де виконував обов'язки сторожа. Ввечері цього ж дня, біля 21 години до нього в житловий "вагончик" прийшов ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, яким він запропонував винити горілки. Випивши по 100 грамів горілки, він запропонував їм випити ще. Так як горілки уже не було, він з трактора зілляв 5 літрів солярки і пішов з ОСОБА_5 в село Пилипи, щоб заміняти її на горілку. ОСОБА_4 залишився в вагончику готувати їсти. Через невеликий проміжок часу, помінявши солярку на 1 літр горілки, він з ОСОБА_5 повернулись назад до вагончика. ОСОБА_4 на той час приготував їсти, і вони продовжили в трьох розпивати горілку та вечеряти. При цьому вони слухали музику, десь до двох годин ночі, в основному це була одна пісня, оскільки ОСОБА_4 її постійно перекручував на магнітофоні. Коли він хотів замінити касету в магнітофоні, ОСОБА_4 попросив його ще раз послухати ту ж саму пісню. Але він відмовився та стояв біля магнітофона. В цей час ОСОБА_4 попросив у нього сигарет і вдарив його рукою по плечу та в область нирок. Розвернувшись до ОСОБА_4, він побачив в руках у нього ніж. При цьому він правою своєю рукою схватив праву руку потерпілого в нижній третині руки, а лівою своєю рукою розжав пальці його руки, вирвав ніж і лівою рукою ножем вдарив в живіт потерпілого. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибігли з вагончика. Наміру вбивства він не мав, але розумів, що від удару в живіт може настати смерть. Після цього ОСОБА_4 вибіг з вагончика, та разом за ним побіг ОСОБА_5. Він залишився на місці. Через 10-15 хвилин ОСОБА_5 попросив його викликати швидку допомогу, він подзвонив з мобільного, але не міг додзвонитися. Тоді він пішов в тракторну бригаду дзвонити, але там також телефон не працював. А пізніше він з мобільного телефону повідомив в міліцію про вчинене. Працівники міліції приїхали біля 7 годин ранку, взяли його та поїхали до ОСОБА_4 В ході досудового слідства він відшкодував всі збитки потерпілому, давав кошти на лікування. В скоєному розкаюється, просить його суворо не карати, та не позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що до нього в гості з с. Чернятин Калинівського району приїхав його товариш ОСОБА_5 2 серпня 2008 року біля 21 години, він разом із ним прийшов до ОСОБА_2, який сторожем в садку між с. Пилипи та с. Шлишківці. Спочатку вони розмовляли. курили,| Потім ОСОБА_2 запропонував їм випити по 100 г. горілки. Коли випили ОСОБА_2 знову запропонував випити горілки. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_5 пішли в село за горілкою, а він в цей час готовив їсти. Через деякий час вони обидвоє повернулись, та принесли з собою 1 літр горілки, яку вони виміня.ли на 5літрів солярки. Випивши горілку, вони слухали музику, курили , розмовляли між собою. Коли він попросив ОСОБА_6 перекрутити касету на ту ж саму пісню, яку вони слухали перед цим, спочатку він погодився ,а коли він ще раз його попросив про це, то він відмовився. Тоді він сам встав і перекрутив касету на цю ж саму пісню. ОСОБА_2 це не сподобалось, через що і між ними виник конфлікт. Коли вони з ОСОБА_5 мали вже йти додому, він попросив в ОСОБА_2 закурити, але той відмовив, через що він жартівливо гупнув його по плечу. Потім він чомусь взяв в руку ножа, а підсудний вирвав його і несподівано з розвороту вдарив ним в область живота. Після отримання ушкодження він разом із ОСОБА_5 вибігли "вагончика" та відбігши на відстань 5 м., він втратив свідомість. Прийшовши до свідомості він зрозумів, що ОСОБА_5 допомагає йому дійти додому. Через декілька годин приїхали працівники міліції та розпочали його транспортувати до с.Сказинці, де передали в карету швидкої допомоги, яка доставила його до лікарні, де і було надано медичну допомогу. Цивільний позов не заявляє, в зв'язку з тим, що в досудового слідства підсудним відшкодовано витрати, пов'язані з лікуванням та мора льну шкоду, просить суд підсудного суворо не карати та не позбавляти волі.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він проводив судово- медичну експертизу № 648/238 по даній кримінальній справі. Вказав, що нанесені тілесні ушкодження відносяться до категорій тяжких, як небезпечних для життя на спричинення або як таких, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті. Пояснив, що область черевної порожнини, куди потрапив удар - є життєво важливим органом.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в даний час вона працює помічником начальника Могилів-Подільського МВ ГУМВС України у Вінницькій області, оперативним черговим. З 2 на 3 серпня 2008 року, вона знаходилась в складі слідчо-оперативної групи, в якості слідчого і виїзджала на місце пригоди в садок на те місце, де підсудній підрізав потерпілого. Коли вона приїхала на місце пригоди, в садку в «вагончику» знаходився ОСОБА_2, який розповів їй, що в нього в гостях був ОСОБА_4 зі своїм товаришем, вони разом розпивали спиртні напої. ОСОБА_2 також повідомив їй, що в ході суперечки, він підрізав хлопця. Вона розслідувала дану кримінальну справу, до пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 Ніякого тиску ні морального, ні психологічного з її боку та з боку працівників міліції під час розслідування нею кримінальної справи на ОСОБА_2 не було, а також жодних скарг з даного приводу. В ході відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_2 добровільно показав, яким чином і за яких обставин він скоїв злочин, що нею і було зафіксовано з участю понятих.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 2 серпня 2008 року потерпілий ОСОБА_4 запропонував йому піти до ОСОБА_2 який сторожував в садку в гості. Коли вони прийшли до нього, то випили пляшку горілки, їм це здалося мало. Після цього ОСОБА_2 з трактора злив 5 літрів солярки і він з ним пішов в село, яке знаходилось неподалік від садка, щоб поміняти солярку на горілку,а ОСОБА_4залишився в «вагончику» готовити їсти. В селі він почекав ОСОБА_2 коло церкви, який в невідомої йому особи виміняв солярку на 1 літр горілки. Після цього вони з ОСОБА_2 повернулися в садок до «вагончика», ОСОБА_4 за той час,коли вони були відсутні приготував закуску. В «вагончику» вони випивали, розмовляли та слухали музику. Близько 2 год. 30 хв. ночі, в той час коли всі вони троє знаходолись в вагончику, а саме він біля ліжка , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 біля стола, в магнітофоні закінчилась касета. Коли ОСОБА_4, хотів переставити касету на магнітофоні, музику на якій вони тривалий час слухали, ОСОБА_2 був проти і сказав, що сам переставить касету на магнітофоні та підійшов до столу. ОСОБА_4 жартома дав йому під затильник, після цього ОСОБА_2 взяв зі столу ніж і нікому нічого не говорячи вдарив ним правою рукою навідмаш в область живота ОСОБА_4 Це все він бачив на власні очі. Після цього він та ОСОБА_4 вибігли з «вагончика», ОСОБА_2 сказав йому підійти до «вагончика», коли він підійшов він його запитав, чи він також хоче получити, він сказав, що ні. Після цього він взяв ОСОБА_4 попід руки і вони пішли до нього додому. Коли вони прийшли до ОСОБА_4 додому, то в будинку нікого не було. Після цього ОСОБА_4ГІ. попросив його, щоб він пішов до його сусідки та взяв в неї жилку, щоб зашити живіт, якій він тільки повідомив, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 в живіт, про обставини за яких це відбулося він їй не повідомляв, але вона його прогнала. Після цього він ліг спати в хаті, а ОСОБА_4 в кухні. Вранці приїхали працівники міліції і їх забрали.
В судовому засіданні суд оголосив покази свідка ОСОБА_9 (а.с.228), яка за клопотанням захисника підсудного була допитана про відомі їй обставини справи в порядку ст.315-1 КПК України, через те, що вона є жінкою похилого віку та через хворобу не може з'явитися в судове засідання, відповідно до ст. 306 ч .І п.2 КПК України. ОСОБА_9 показала, що свідком нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вона не була. 3 серпня 2008 року, до неї додому в с. Шлишківці Могилів-Подільського району вночі , коли вона доїла корову в сараї увійшов ОСОБА_5, який попросив у неї шматок жилки, щоб зашити живіт ОСОБА_4, так як його ножем вдарив ОСОБА_2 Вона не повірила в це та насварила його, що він вночі ходить під чужі будинки та вигнала його з подвір'я. Більше нічого з даного приводу вона повідомити не може.
Крім часткового визнання вини самим підсудним ОСОБА_2, показів потерпілого та свідків, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч .І ст. 115 КК України підтверджується також матеріалами справи, а саме:
протоколом огляду місця події та план-схемою до нього від 03.08.2008 року, якими зафіксовано місце вчинення злочину (а. с.7, 8);
протоколом добровільної видачі речового доказу по справі від 03.08.2008 року - господарського ножа, якого підсудній встромив в живіт потерпілого (а.с.12);
протоколом відтворення обстановки і обставин події від 14.08.2008 року з фототаблицею до нього, в ході якого підсудний добровільно показав яким чином та за яких обставин він наніс удар ножем в живіт потерпілому (а. с. 29-31);
висновком судово-медичної експертизи № 648/238 від 04 жовтня 2008 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя на час спричинення або як такі, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті, які виникли від колючої дії предмета з різко обмеженою загостреною травмуючою поверхнею, типа леза ножа, або від ударів до такого, можливо 3 серпня 2008 року (а. с. 47);
висновком експертизи холодної зброї № 2 від 26.01.2009 року, якою встановлено, що ніж, який було виявлено у ОСОБА_2 до холодної зброї не відноситься (а. с. 63-68) протоколами очної ставки між підсудним та ОСОБА_4 від 06.10.2008 Ш та від 20.03.2009 року (а. с. 48-49, 75);
протоколами очної ставки між підсудним та ОСОБА_5 від 06.10.2008 року року та від 20.03.2009 року (а.с.50-51, 76);
протоколом огляду від 25.03.2009 року предметів - ножа господарського зразка. (а.с.78);
постановою про визнання речовим доказом та прилученням до справи речового доказу від 25.03.2009 року - ножа (а.с.79);
актом №96 стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи В 08.04.2010 року, відповідно до якого в період вчинення злочину ОСОБА_2на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.. В теперішній час ОСОБА_2 на хронічне психічне захворюванню не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Захворювання органів слуху, на яке страждає з дитинства ОСОБА_2 М В. знизило його здатність до навчання та засвоєння нових знань, призвело до виникнення педагогічної занедбаності. Ознак розумової відсталості ОСОБА_2 не виявляє. В теперішній час ОСОБА_2 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, в період вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебував (а.с.230-232) та іншими матеріалами справи.
До показів підсудного та потерпілого в тій частині, що підсудний вирвав у потерпілого з рук ніж, яким він наніс останньому удар в живіт, приводом чого, зокрема був удар потерпілого рукою в область нирок підсудного, суд відноситься критично, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи, дані покази суперечливі, не послідовні та направлені на те, щоб зменшити обсяг винуватості підсудного у скоєному ,оскільки єдиний свідок тих подій ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що під час конфлікту ножа в руках потерпілого не було і він наніс підсудному один удар рук по плечу, перед тим як підсудній наніс йому удар ножем в область живота. Під час досудового та судового слідства свідок ОСОБА_5 свої покази не змінював, вони послідовні та переконливі для суду, а тому суд кладе їх в основу вироку. Безпосередньо після вчинення злочину, в період досудового слідства в своїх поясненнях ОСОБА_6 зазначив (а.с.11), що під час суперечки він схопив ніж зі столу, яким і вдарив в живіт ОСОБА_4 Потерпілий ОСОБА_4 (а.с.9), свідок ОСОБА_5 (а.с. 10) також зазначали, що підсудний схопив ніж зі столу. Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_2 (а.с.22) також зазначив, що ніж він схопив зі столу, мотив неприязні відносини. При відтворенні обстановки і обставин події, ОСОБА_2 показав, яким чином він наніс удар в живіт потерпілому ОСОБА_4 і як вбачається з фотознімку, удар він наносив ножем, який був в його правій руці, навідмаш (а.с.32). В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний покази свої змінює.А саме, зазначає, що ніж він вирвав з рук потерпілого, яким і наніс йому удар в живіт своєю лівою рукою, при цьому потерпілий сильно вдарив його в область нирок. Під час допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого (а.с.86) та в судовому засіданні на запитання, чому він змінив покази, він відповісти не зміг.
В ході очної ставки (а.с.48-49,76) ОСОБА_4, (а.с.50-51,95) ОСОБА_5 зазначають, що ніж був в руках підсудного, і з рук потерпілого він його не виривав, удар потерпілий по нирках підсудному не наносив.
Потерпілий ОСОБА_4, в ході судового слідства покази свої щодо того, чи був у нього в руках ніж, перед тим як підсудний наніс йому удар, чи виривав підсудний у нього ніж з рук, чи бив він підсудного по нирках неодноразово змінює, його покази суперечливі. Спочатку потерпілий заявляв, що ніж був у нього в руках, підсудний йог вирвав та лівою рукою наніс з розвороту йому удар в живіт гострим лезом догори (а.с.115). Пізніше в судовому засіданні потерпілий пояснював, що взагалі не пам'ятає чи був у нього в руках ніж. Дані пояснення суперечать його поясненням, які він дав пізніше в ході судового слідства, що удар ножем підсудний наніс йому таким чином,як це зафіксовано на фототаблиці до протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14.08.2008 року, з якої вбачається, що підсудний наносив удар правою рукою в живіт,навідмаш
На досудовому слідстві потерпілий заперечував той факт, що підсудний наносив йому удар по нирках.
До показів підсудного, що до нього застосовувався психологічний тиск під час відтворення обстановки та обставин події, його лякали пістолетом працівники міліції, погрожували беркутом, суд також відноситься критично, так як конкретних осіб - хто це робив, підсудний не зазначив, і ніякими іншими обставинами по справі дані твердження не доводяться.
Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_2 вчинив з прямим умислом дії, безпосередньо спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, а саме наніс удар ножем в живіт, який є життєво важливим органом, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 15, ч .І ст. 115 КК України, а саме замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином, особу винного - позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.24,27) , та обставини справи.
Пом'якшуючою покарання підсудному обставиною згідно із ст. 66 КК України є з'явлення із зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався .
Обтяжуючими покарання обставинами, передбаченими ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, пов'язане з позбавленням волі.
По справі понесені судові витрати за проведення експертизи холодної зброї в сумі 202 гривні 82 копійки, які згідно із ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь держави.
Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 15, ч. І ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати: період затримання та перебування під вартою з 13.08.2008 року по 13.10.2008 року..
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави понесені витрати по справі за проведення експертизи холодної зброї в сумі 202 (двісті дві) гривні 82 копійки.
Речовий доказ по справі, а саме: ніж господарського призначення, що знаходиться при справі, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя : підпис