61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
02 липня 2009 р.
Справа № 2-а-30/09/2021
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації на постанову Красноградський районний суд Харківської області від 27.01.2009р. по справі № 2-а-30/09/2021
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації
про зобов'язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, в якому просила поновити строк на звернення до суду та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації здійснити дії по перерахуванню та виплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 22.08.2007 року по 22.08.2010 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 27.01.2009 року зазначений позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня по грудень 2007 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років х врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управлінням праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили. На виконання положень рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року не виділено бюджетних коштів, видатки управління на зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів, які формуються на підставі та в межах обсягів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. У 2008 році виплати позивачеві здійснюються у відповідності до пп. 7 п. 23 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, положення якого рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не були визнані неконституційними.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.08.2007 року позивачка народила сина.
Позивачка знаходиться на обліку у відповідача, їй призначена щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Посилаючись на те, що зазначені допомоги виплачені їй у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством, Жиліна Л.В. звернулась з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення допомоги у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення виконкому Чугуївської міської ради Харківської області з вересня по грудень 2007 року повинно діяти у відповідності з нормами ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та здійснювати позивачеві нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно до п. 14 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” на 2007 рік зупинено дію ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік"( справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статі 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації з вересня по грудень 2007 року повинно було діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, колегія суддів зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 18.12.2008 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 18.12.2007 року.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що дізналася про порушене право тільки у жовтні 2008 року із телевізійних новин.
Колегія суддів зазначає, що позивачу вказана допомога була призначена з серпня 2007 року та виплачувалася їй щомісячно, однак до суду за захистом свого порушеного права позивач звернулася лише 18 грудня 2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду. Позивачем не наведено поважності причини пропуску річного строку звернення до суду. За таких підстав суд не визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в своїх в запереченнях на адміністративний позов наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушене право позивача підлягає захисту з урахуванням річного строку на звернення до суду, тобто з 18.12.2007 року по 31.12.2007 року.
Також, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції не розглянуто позовні вимоги про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації здійснити дії по перерахуванню та виплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 01.01.2008 року по 22.08.2010 року.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" неконституційними рішенням Конституційного Суду України визнані не були.
У 2009 році положення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" залишились в редакції п. 23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів".
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Здійснюючи позивачеві у 2008 - 2009 роках виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному п. 23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про здійснення перерахунку такої допомоги з 01.01.2008 року по 27.01.2009 року є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів також зазначає, що захисту у судовому порядку підлягає тільки порушене право позивача, а за період до 22.08.2010 року право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною ніяким чином відповідачем не порушено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для захисту права позивача на майбутнє, до 22.08.2010 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації здійснити дії по перерахунку та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 22.08.2010 року.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з наступних підстав.
Колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Отже, відсутність коштів у відповідача або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Красноградський районний суд Харківської області від 27.01.2009р. по справі № 2-а-30/09/2021 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногралської районної державної адміністрації про зобов'язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 18.12.2007 року по 31.12.2007 року допомогу до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Дюкарєва С.В.
Судді
(підпис) (підпис)
Зеленський В.В. Катунов В.В.
Повний текст постанови виготовлений 07.07.2009 р.
Дюкарєва С.В.