61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13 липня 2009 р.
Справа № 2-а-12390/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.
при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 р. по справі № 2-а-12390/08
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області
про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов'язати відповідача нарахувати та стягнути недоплачену допомогу дитині війни в сумі 2733,30 грн. за 2006 -2007 рр.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 р. по справі № 2-а-12390/08 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області щодо не проведення позивачу перерахунку та сплати пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області провести перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Також відповідач вказує, що виплата допомог не передбачена бюджетом відповідача та виплата не повинна здійснюватися з бюджету Пенсійного фонду України. Просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не здійснює позивачу зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп\2007, яким визнано неконституційним положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, суд дійшов висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, повинен був діяти у відповідності з діючою нормою ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснювати позивачеві доплату до пенсії у розмірі, встановленому зазначеною нормою Закону. При цьому суд зазначив, що при розмірі мінімальної пенсії за віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, з 09 липня 2007 року повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не приймаються колегією суддів, оскільки відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку та визнав протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09 липня 2007 року приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне. Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 р. по справі № 2-а-12390/08 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 р. по справі № 2-а-12390/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня виготовлення ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Філатов Ю.М.
Судді
Мінаєва О.М. Водолажська Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2009 р.