17 серпня 2015 р. Справа № 804/8080/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В. розглянувши уписьмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській областізвернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13 132,60 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимогст.16, ст. 36, ст. 54 Податкового кодексу України у встановлені законом строки, не сплачено податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб. У добровільному порядку суму заборгованості відповідач не сплачує,що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтвержується рекомендованим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи. 27.07.2015 року до суду наддав клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська.
Відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та повістку. 04.08.2015 року на адресу суду повернувся конверт з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». 27.07.2015 року на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було направлено судову повістку. 13.08.2015 року на адресу суду повернувся конверт з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову та доказів по справі до суду не надав.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справиі з їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Правовідносини щодо нарахування та сплати єдиного податку з фізичних осіб регулюються, зокрема, положеннями ПК України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.05.2014 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській областіяк платник податків.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Відповідно п. 294.2 ст. 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Положеннями п. 295.1 ст. 295 ПК України визначено, платники єдиного податку першої і другої групп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої групп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України, Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПК України, сплата єдиного податку платниками першої - третьої групп здійснюється за місцем податкової адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській областіподаткові декларації щодо сплати єдиного податку з фізичних осіб за 2014-2015 роки:
- №9040802877 від 17.07.2014 року на суму 944,70 грн, з гранічним терміном сплати 19.08.2014 року;
- №9061843382 від 27.10.2014 року на сумму 3311,45 грн з гранічним терміном сплати 19.11.2014 року;
- № НОМЕР_2 від 22.01.2015 року на сумму 5388,45 з гранічним терміном сплати 19.02.2015 року;
- №9080475424 від 28.04.2015 року на сумму 3488,00 грн з гранічним терміном сплати 20.05.2015 року.
Однак, відповідачем не сплачено суму самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлені законом строки.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п 59.4., 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вищенаведених норм позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №4039-25 від 20.08.2014 року на суму 944,70грн, яка була направлена засобами поштового зв'язку, на адресу відправника повернувся конверта з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетомФОП ОСОБА_1О, сума заборгованості відповідача складає 13132,60 грн (копія міститься в матеріалах справи).
В добровільному порядку заборгованість погашена не була, відповідних доказів суду не надано. Докази оскарження зазначеної суми боргу чи вимоги податкового органу в матеріалах справи також відсутні.
Згідно п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового Кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.95.4 ст. 95 Податкового Кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, до юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 69,71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість в сумі 13 132 (тринадцять тисяч сто тридцять дві гривні), 60 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя ОСОБА_2