про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
17 серпня 2015 р. Справа № 802/2599/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Богоноса М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі
за позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3
до: державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби м. Ладижин Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5
про: скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
У серпні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась у Вінницький окружний адміністративний суд у власних інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 із позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби м. Ладижин Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.
У позовній заяві позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення № 20981136 від 28 квітня 2015 року про скасування державної реєстрації права приватної власності на Ѕ частки за номером 745999 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 485560105106, а саме квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача поновити у Державному реєстрі запис, який існував до винесення оскаржуваного рішення відповідача.
Крім того, на адресу суду надійшло клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у якому позивач просила зупинити дію оскаржуваного рішення реєстратора від 28 квітня 2015 року та накласти заборону на відчуження АДРЕСА_2 до ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зіслалась на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, а також на те, що ОСОБА_5 має намір відчужити вказану квартиру.
Представник позивача у судовому засіданні клопотання про забезпечення позову підтримала та просила його задовольнити. При цьому уточнила, що під забороною на відчуження квартири АДРЕСА_3 мається на увазі арешт вказаного об'єкта нерухомого майна.
Надавши оцінку письмовим доказам, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі із таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Із норми ч. 1 ст. 117 КАС України вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 р., Пленум надав роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Позивач, як на обставину, що свідчить про наявність підстав для забезпечення позову посилається зокрема на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення № 20981136 від 28 квітня 2015 року.
Проте, суд критично оцінює такі доводи позивача з огляду на слідуюче.
Так, під ознаками очевидної протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень слід розуміти такі його правові дефекти, встановлення яких є можливим на стадії розгляду клопотання про забезпечення позову.
Натомість, сторона позивач зазначає, що на очевидну протиправність оскаржуваного рішення вказують наведені у позовній заяві доводи. Тобто позивачем фактично ототожнюються підстави позовної заяви із підставами заявленого клопотання про забезпечення позову у справі. Суд звертає увагу, що оцінка обставин викладених у позовній заяві та перевірка їх доказами якими позивач обґрунтовує позовні вимоги при вирішенні клопотання про забезпечення позову є передчасною. При цьому їх оцінка при розгляді клопотання без розгляду справи по суті не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем в підтвердження доводів клопотання не надано письмових доказів, які б свідчили про очевидну протиправність прийняття оскаржуваного рішення. Зокрема в межах передбачених процесуальним законом строків для розгляду клопотання про забезпечення позову не надано належним чином засвідчених копій судових рішень, які і стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 20981136 від 28 квітня 2015 року.
Крім того про відсутність підстав для забезпечення адміністративного позову свідчить і помилкове обрання позивачем способу такого забезпечення. Так, згідно ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
В силу ч. 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Проте, в клопотанні про забезпечення позову позивач просив накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_3. У судовому засіданні представником позивача уточнено, що під бажаною забороною слід розуміти арешт вказаного об'єкту нерухомого майна.
Тому, стороною позивача не враховано, що адміністративний суд не вправі застосовувати обраного у клопотанні способу забезпечення позову, оскільки виключний перелік таких передбачений ч.ч. 3-4 ст. 117 КАС України.
Отже, у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у справі слід відмовити.
Водночас відмова у задоволенні клопотання не позбавляє позивача права повторно звертатися із такого роду клопотанням.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення вимог адміністративного позову у справі № 802/2599/15-а відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Богоніс Михайло Богданович