11 серпня 2015 року м. Київ К/800/24703/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Логвиненка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні, ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про зміну способу виконання судового рішення та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі за позовом Головного контрольно-ревізійного управління України до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів,
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 року, було задоволено позовні вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 в дохід загального фонду Державного бюджету України, кошти в сумі 5935486,79 грн.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва із заявами про заміну боржника у виконавчому провадженні та про зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом Головного контрольно-ревізійного управління України до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року Військовій частині НОМЕР_1 було відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року Військовій частині НОМЕР_1 було відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 було залишено без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні та ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про зміну способу виконання судового рішення - без змін.
У касаційних скаргах Військова частина НОМЕР_1 , не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні, ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про зміну способу виконання судового рішення та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні та про зміну способу виконання судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Військова частина НОМЕР_1 подала заяву про зміну сторони у виконавчому провадженні по даній справі, в якій просила замінити Військову частину НОМЕР_1 на Міністерство оборони України, та заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просила змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом заміни боржника за виконавчим листом № 2а-5973/11/2670 від 29.08.2011 року з військової частини НОМЕР_1 на Міністерство оборони України.
Як встановлено судом, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 року, було задоволено позовні вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 в дохід загального фонду Державного бюджету України, кошти в сумі 5935486,79 грн.
Відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 є діючою юридичною особою, відомості щодо припинення даної юридичної особи відсутні, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження з Військової частини НОМЕР_1 на Міністерство оборони України.
Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, суду надано право змінити спосіб виконання вже прийнятого раніше судового рішення, не змінюючи його суті.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни порядку і способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зміна порядку та способу виконання рішення шляхом заміни боржника з Військової частини НОМЕР_1 на Міністерство оборони України, як це просить відповідач у своїй заяві, є неможливою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційні скарги Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні, ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2013 року за заявою Військової частини НОМЕР_1 про зміну способу виконання судового рішення та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі за позовом Головного контрольно-ревізійного управління України до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
Н.В. Васильченко
А.О. Логвиненко