вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.09.09Справа №2а-4311/09/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида»
до Управління пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя
про скасування вимоги
за участю представників:
від позивача - Мамутов А.Д. - пред-к, дов. від 05.01.2009 р.
від відповідача - Скрильова О.В. - пред-к, дов. № 5856/09-5 від 16.06.2009 р.
Суть спору: Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просило скасувати вимогу Управління пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя (далі відповідач) № Ю-338 від 06.03.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення зазначеної вимоги до неї були включені суми за рішеннями, яки позивач оскаржував, в наслідок чого були відсутні підстави вимагати сплати сум, визначених в них.
Представник позивача, у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач надіслав до суду заперечення , в яких визначив, що сума заборгованості, на яку була оформлена вимога № Ю- 338 від 06.03.2009 р., була узгоджена з позивачем у встановленому законом порядку, ним добровільно не була сплачена.
Під час розгляду справи представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , дослідивши надані докази, суд
Позивач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя.
На адресу позивача 10.03.2009 р. надійшла вимога про сплату боргу № Ю-338 від 06.03.2009 р., згідно з якою станом на 01.03.2009 р. його заборгованість по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені склала 954528,87 грн. Вказану заборгованість відповідач вимагав сплатити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).
Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).
Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем позивачу в порядку звітності, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати страхових внесків за період з серпня по грудень 2008 р. в сумі 335202,96 грн.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.
П. 6 ст.і 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ч.1 ст.106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені Правлінням Пенсійного фонду , надсилають страхувальникам, які мають заборгованість , вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки та суми фінансових санкцій ( п. 3 ст. 106 Закону).
Під час розгляду справи відповідачем наданий розрахунок недоїмки , яка була відображена у вимозі № Ю-338 від 06.03.2009 р. Так у зазначеному документі зафіксована заборгованість позивача по страховим внескам за період часу з серпня 2008 р. по січень 2009 р. у сумі 836758, 58 грн., яка утворилась на підставі наданих ним розрахунків. Крім того , в неї вказана заборгованість по штрафним санкціям у сумі 86206 грн. та несплаченої пені у сумі 31564,29 грн. , яка утворилась на підставі рішень відповідача № 168 (серпень 2007 р.) ,№ 170 (вересень 2007 р.), № 172 (липень 2007 р.) , яки були узгоджені з позивачем 04.09.2008 р., рішення № 1032 від 13.12.2007р., яке набрало сили 27.12.2007 р.
Позивач наполягав на тому, що суму заборгованості, яка визначена у вимозі №Ю-338 від 06.03.2009 р., не можна вважати недоїмкою в розумінні зазначених вище положень Закону з причин того, що під час розгляду Окружним адміністративним судом АРК справи № 2а-3197/08/8 , рішення по якої залишено без змін ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 23.07.2007 р., були визнані протиправними дії відповідача по самостійному розподілу коштів, сплачених позивачем на оплату страхових внесків на користь погашення заборгованості по рішенню № 1032 від 13.12.2007р. Під час розгляду справи № 2а-3197/08/8 судами було встановлено протиправність дій відповідача по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків для погашення пені та страхових внесків за рішення № 1032 від 13.12.2007 р. під час його оскарження в судовому порядку в період часу з 09.01.2008 р. по 05.06.2008 р.
Вивчивши матеріали справи, наданий відповідачем розрахунок, суд прийшов до висновку, що до суми, визначеної у Вимозі № Ю-338 від 06.03.2009 р., включена заборгованість позивача по страховим внескам , визначеним в його розрахунках, за період з серпня 2008 р. по січень 2009 р. Матеріали справи не свідчать про сплату цих сум позивачем, а період неправомірності дій по розподілу коштів , який був зафіксований під час розгляду справи № 2а-3197/08/8, не має відношення до сплати цих страхових внесків. Рішення відповідача № 168, № 170, № 172 набрали законної сили тільки 04.09.2008 р. вже після закінчення періоду часу, протягом якого згідно з висновками суду, зафіксованими у рішенні по справі № 2а-3197/08/8, відповідач неправомірно здійснював розподіл коштів. Відповідач пояснив, що погашення заборгованості по рішенню № 1032 від 13.12.2007р. взагалі не відбулось з причин того, що позивач не перераховував кошти на рахунок № 25607010048701, в наслідок чого в період часу з 27.12.2007 р. по 05.06.2008 р. у органа ПФУ була відсутня можливість при самостійному зміненні призначення платежів зараховувати кошти на сплату цього рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів проведення позивачем після 05.06.2008 р. розрахунків за документами, зазначеними у вимозі № Ю-338 від 06.03.2009 р., суд вважає, що не знайшло підтвердження неправомірність дій відповідача по оформленню вимоги № Ю-338, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.09.2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова оформлена та підписана 21.09.2009 р.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.