Копія
Постанова
Іменем України
02.09.2009 Справа № 2-а-4558/08/4/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.02.09 у справі № 2-а-4558/08/4
за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній РеспубліціКрим (вул. К.Лібкнехта, 3,м.Сімферополь,95000) Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальноїдопомоги
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 05 лютого 2009 р. у справі №2-а-4558/08/4 (2-а-4558/08/4/0170) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, о Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, задоволений частково.
Зобов'язано Управління ПФУ в м. Феодосія АРК нарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, несплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2007 рік за період з 13.10.2007. по 31.12.2007. у розмірі 124,53 грн. щомісячно.
В решті позовних вимог відмовлено.
На користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України стягнутий судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Не погодившись з постановою суду, Управління ПФУ в м. Феодосія АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 у справі № 2а-4558/08/4 т а прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заявиІНФОРМАЦІЯ_1. відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, кошти ПФУ використаються винятково по призначенню й вилученню не підлягають, відповідно до ч.5 ст. 18, ч. 2 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не можуть використовуватися на цілі, не передбачені даним законом.
Апелянт вказує, що згідно абзацу 1 частини 1 статті 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте, частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003. № 1058.
У судове засідання 02.09.2009. позивач і представник відповідача не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач листом від 23.06.2009. просить розглянуть справу у відсутності представника.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду підлягає зміні.
Як слідує із матеріалів справи,ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до відповідача -Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період 01.01.2006. по 31.12.2007, зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.12.2008. до участі у справі як другого відповідача залучено Управління ПФУ в м. Феодосія (а. с. 29).
Правової статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни -особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серіїНОМЕР_1, виданим Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму 13.02.1999. (а. с. 7), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть бути прийняти до уваги. Судова колегія вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не може бути прийнято до уваги. Так, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, судова колегія визначає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі тої, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини (Справа «Жовнір проти України»від 29.06.2005.).
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсій дітям війни та те, що частинами 1 і 2 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено вичерпний перелік напрямків використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Оскільки особам, на яких розповсюджується дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачена виплата підвищення пенсій у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, то обов'язок сплати підвищеної пенсії, у складі якої є надбавка, покладена на органи Пенсійного Фонду України, як органи першого рівня системи пенсійного забезпечення в Україні. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання нарахування щомісячної державної допомоги дитині війни саме Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим, оскільки згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209\14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій.
Що стосується доводів апелянта про відсутність у Законі посилань на розмір мінімальної пенсії для застосування Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то судова колегія з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону, вважає, що, оскільки у Законі України «Про соціальний захист дітей війни», не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі просять відмовити у позові, крім іншого, також у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивач звернувся в суд з позовом 15 жовтня 2008 р., отже строк звернення в суд з вимогами про перерахунок щомісячної державної допомоги за 2006 рік і по вересень 2007 року позивачем пропущений. Доказів поважності причин пропуску строку для звернення в суд ні прокурор, ні позивач не надав. Позивач мав дізнатися про порушення його прав саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007р. З зазначених підстав, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення щомісячної грошової допомоги за 2006 рік і за період з липня по вересень 2007 року.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003. № 1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня -380 грн., з 1 квітня -406 грн., з 1 жовтня -411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003. № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007. по 30.09.2007. - 410,06 грн.; з 01.10.2007. по 31.12.2007. -415,11 грн.
Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про зобов'язання УПФУ в м. Феодосія нарахувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з 13.10.2007., оскільки зазначена допомога виплачується щомісячно та строк на її стягнення за жовтень 2007 року позивачем не пропущений. При цьому, розрахунок щомісячної державної допомоги за жовтень 2007 р. здійснений судом першої інстанції із місячного розрахунку.
Отже, позивачу підлягає нарахуванню щомісячна державна соціальна допомога за жовтень -грудень 2007 р. в сумі 373,60 грн. із наступного 2007 р. -415,11 грн. х 30 % х 3 = 373, 60 грн.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Судова колегія вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення про зобов'язання ПФУ в м.Феодосія нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу не забезпечує повного захисту прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим вважає необхідним прийняти рішення також про зобов'язання ПФУ в м.Феодосія виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 р. у справі № 2а-4558/08/4 (№ 2-а-4558/08/4/0170) підлягає зміні.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 195,196, п. 2 ч.1 ст.198, ч.2 ст.205,207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2009 р. у справі № 2а-4558/08/4 (№ 2-а-4558/08/4/0170) залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 р. у справі № 2а-4558/08/4 (№ 2-а-4558/08/4/0170 ) змінити, виклавши її в наступної редакції:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1 народження щомісячну державну соціальну допомогу за період жовтня -грудня 2007 р. у розмірі 373,60 грн.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 0,46 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова