"11" червня 2013 р. Справа № 918/509/13
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Прокопюк І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "ОСОБА_2 науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"
до відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації
про стягнення 153 925 грн. 87 коп.
представники:
позивача: - ОСОБА_3 за довіреністю № 7 від 15.04.2013 року;
відповідача: - ОСОБА_4 за довіреністю № б/н від 08 листопада 2012 року;
Позивач ОСОБА_5 підприємство "ОСОБА_2 науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації про стягнення 153 925 грн. 87 коп.
10 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи відповідно до якого просить суд призначити судову експертизу та пропонує поставити перед судовим експертом наступні питання:
- чи підлягає ремонтно-відновлювальним роботам даний пошкоджений транспортний засіб?;
- який обсяг і характер ремонтно-відновлювальних робіт, номенклатури замінних деталей, агрегатів та вузлів, а також матеріалів, потрібних для відновлення пошкодженого транспортного засобу?;
- яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу та розмір матеріальних збитків з технічної точки зору, заподіяних власнику транспортного засобу?;
- якою є втрата товарної вартості транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень і наступних ремонтних дій з їх ушкодження?
11 червня 2013 року у судовому засіданні представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про призначення судової експертизи, в свою чергу позивач не заперечив проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Дане клопотання прийнято судом до розгляду.
З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Згідно з ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 1.2.2. п. 1.2. "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, вказано наступне, основними видами (підвидами) експертизи є: Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене в сукупності, в ході розгляду даної справи, виходячи з матеріалів і фактичних обставин справи, суд вбачає, що питання які виникли при вирішенні господарського спору потребують спеціальних знань, а отже є необхідність проведення судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи, проведення якої слід доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано на наступне, відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Врахувавши зазначені вище норми ГПК України та Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2013 року суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи на відповідача, як ініціатора проведення вказаної експертизи.
Крім того, у судовому засіданні 11 червня 2013 року представники позивача та відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду спору в яких останні просять продовжити строк розгляду спору у порядку, встановленому ч. 3 ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Керуючись ст. 31, 41, 42, 49, 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12, 13 Закону України "Про судову експертизу", господарський суд -
1. Продовжити строк розгляду спору на 15 днів.
2. Призначити по справі № 918/509/13 судову інженерно-транспортну автотехнічну експертизу, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43000, місто Луцьк, вулиця Червоного Хреста, будинок 16).
3. На вирішення експерта поставити наступні питання:
- яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу та розмір матеріальних збитків з технічної точки зору, заподіяних власнику транспортного засобу?;
- якою є втрата товарної вартості транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень і наступних ремонтних дій з його відновлення?
4. Зобов'язати позивача та відповідача на вимогу експерта надати необхідну допомогу, документи та матеріали.
5. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на ОСОБА_2 районну державну адміністрацію.
6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, направити йому матеріали справи та один примірник ухвали.
7. Висновок експерта в письмовому вигляді подати господарському суду Рівненської області.
Суддя Торчинюк В.Г.