Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"04" серпня 2015 р. Справа № 911/1531/15
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаМіністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
про припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки
за участю представників:
прокуратури:ОСОБА_1 - посв. від 02.02.2015 № 031870
позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
відповідача:ОСОБА_2 - керівник
третьої особи:ОСОБА_3 - дов. від 09.06.2015 № 01/17-1200
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Вишгородського району Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про:
- припинення права постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 4,6804 га вартістю 109662,10 грн. з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельною ділянкою площею 5,3196 га вартістю 12223070 грн. з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;
- зобов'язання відповідача повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації дві земельні ділянки загальною площею 10,00 га, а саме: земельну ділянку площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельну ділянку площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на територію Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати земельного податку, у зв'язку з чим прокурор, спираючись на приписи п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, яким передбачено, що однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку, просить суд припинити право постійного користування відповідачем вищезазначеними земельними ділянками та зобов'язати відповідача повернути позивачу зазначені земельні ділянки.
Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З поданих до суду пояснень від 07.07.2015 вбачається, що позивач повністю підтримує вимоги прокурора.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача, проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що підприємство відповідача не мало можливості сплачувати земельний податок через те, що підприємство знаходиться в критичному фінансово-економічному стані, зокрема, стосовно заборгованості по заробітній платі працівників підприємств, а також накладенням арештів на його кошти. Враховуючи зазначене, відповідач просить суду відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа, присутня в судовому засіданні надала письмові пояснення по суті спору, проти позовних вимог заперечила.
Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025668, виданого 01.01.1979 виконавчим комітетом Вишгородської районної Ради депутатів трудящих та кадастрових планів, копії яких залучені до матеріалів справи, земельна ділянка площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельна ділянка площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» для будівництва об'єктів випробувального полігону.
Прокурор, звертаючись з даним позовом до суду зазначає, що відповідач систематично з початку 2014 року не сплачує земельний податок, в результаті чого за ним станом на 20.02.2015 рахується заборгованість в розмірі 17331,05 грн., на підтвердження чого прокурор надає довідку-розрахунок Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 20.02.2015 № 333/9/10/08-23-00, що в свою чергу, на думку прокурора, відповідно до приписів п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення право постійного користування відповідачем вищезазначеними земельними ділянками та зобов'язати відповідача повернути позивачу зазначені земельні ділянки.
В підтвердження факту систематичної несплати відповідачем земельного податку, прокурор посилається також на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2014 по справі № 826/14839/14 за позовом Вишгородської ОДПІ до Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» про стягнення заборгованості, якою з останнього стягнуто до Державного бюджету України суму податкового боргу по земельному податку в сумі 10220,89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Статтею 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок.
Відповідно до п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6 право постійного землекористування є безстроковим, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку.
Згідно із п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Систематична несплата земельного податку не заперечується відповідачем.
Систематична несплата відповідачем з початку 2014 року по теперішній час земельного податку відповідно до вимог п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування вищезазначеними земельними ділянками.
За таких обставин, вимога прокурора про припинення права постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельною ділянкою площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області є доведеною, обґрунтованою та правомірною, а відтак підлягає задоволенню.
Крім того, прокурор просить суд зобов'язати відповідача повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації вищезазначені земельні ділянки, оскільки остання у відповідності до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України є розпорядником вказаних вище земельних ділянок.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Враховуючи те, що судом припинено право постійного користування відповідачем вищезазначеними земельними ділянками, то вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації дві земельні ділянки загальною площею 10,00 га, а саме: земельну ділянку площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельну ділянку площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на територію Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що підприємство відповідача не мало можливості сплачувати земельний податок через критичний фінансово-економічний стан підприємства та накладенням арешту на грошові кошти відповідача, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.
Відсутність можливості виконання зобов'язання, не є підставою для звільнення від його виконання, зокрема, щодо сплати земельного податку та ніяким чином не змінює підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначених в ст. 141 Земельного кодексу України.
З огляду на зазначене, заперечення відповідача є недоведеними та безпідставними.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2015 у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.
Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Згідно п 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Оскільки прокурором заявлено 2 вимоги немайнового характеру, то судовий збір відповідно до вищезазначених норм сплачується окремо з кожної з таких вимог та становить 2436 грн. (1218 грн. - 1 розмір мінімальної заробітної плати х 2 вимог немайнового характеру).
Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на нього.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити право постійного користування Державним підприємством «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 40, ідентифікаційний код 13685287) земельними ділянками що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області площею 4,6804 га, кадастровий номером 3221884000:33:017:0001,
площею 5,3196 га, кадастровий номером 3221884000:33:017:0002.
3. Зобов'язати Державне підприємство «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 40, ідентифікаційний код 13685287) повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа ОСОБА_4, 1, ідентифікаційний код 00022533) земельні ділянки що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області площею 4,6804 га, кадастровий номером 3221884000:33:017:0001, площею 5,3196 га, кадастровий номером 3221884000:33:017:0002.
4. Стягнути з Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 40, ідентифікаційний код 13685287) в доход Державного бюджету України 2436 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Подоляк
Дата підписання рішення 14.08.2015.