ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.08.2015Справа №910/19043/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-К»
про стягнення 13 184,30 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача: Римська А.П., Савельєва А.О. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 10147,94 грн. заборгованості за договором поставки № Б-13 від 01.10.2014, а також 3% річних в сумі 84,24 грн. та інфляційних втрати в сумі 2 952,12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/19043/15 та розгляд справи призначено на 12.08.2015.
В судовому засіданні 12.08.2015 представники позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити. Вимога позивача мотивована тим, що відповідачем всупереч умов вищезазначеного договору не було здійснено у повному обсязі оплату поставленої продукції. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманої продукції, позивачем, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 84,24 грн. та інфляційних втрати в сумі 2 952,12 грн.
Відповідач в судове засідання 12.08.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -
01.10.2014 між позивачем - ТОВ «БЕТТА», як постачальником, та відповідачем - ТОВ «ТОРГ-К», як покупцем, укладено договір поставки № Б-13 (далі - договір поставки № Б-13 від 01.10.2014), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах DDP продукцію торгівельних марок Reckitt Benckiser (далі - товар).
Пунктом 4.2 договору поставки № Б-13 від 01.10.2014 визначено, що ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних видаткових накладних за даним договором.
Згідно з пунктом 4.3 договору поставки № Б-13 від 01.10.2014 (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей від 01.10.2014), оплата за товар здійснюється протягом 40 календарних днів від дати поставки товару покупцям магазину.
Відповідно до видаткових накладних до договору поставки № Б-13 від 01.10.2014, а саме: № Р-00001368 від 12.12.2014 на суму 7 201,50 грн., № Р-00001376 від 22.12.2014 на суму 8 163,29 грн., № Р-00001367 від 22.12.2014 на суму 4 249,78 грн., № Р-00001375 від 22.12.2014 на суму 2 833,19 грн., № Р-00000114 від 14.01.2015 на суму 276,06 грн., № Р-00000115 від 14.01.2015 на суму 572,93 грн., № Р-00000204 від 15.01.2015 на суму 77,16 грн., № Р-00000421 від 21.01.2015 на суму 1 854,84 грн., № Р-00000983 від 28.01.2015 на суму 247,38 грн., № Р-00001074 від 29.01.2015 на суму 57,62 грн., № Р-00001075 від 29.01.2015 на суму 1 013,29 грн., які підписані представниками постачальника (позивача) та покупця (замовника) і посвідчені відбитками печаток і штамів обох сторін, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загалом на суму 26 547,07 грн.
Згідно з накладними на повернення товару по договору поставки № Б-13 від 01.10.2014, а саме: № РНк-143374 від 30.01.2015 на суму 152,16 грн., № РНк-143373 від 30.01.2015 на суму 246,94 грн., відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято товар загалом на суму 399,10 грн.
Крім того, як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару по договору поставки № Б-13 від 01.10.2014, а саме: сплачено загалом 16 000,00 грн. (15.04.2015 - 5000,00 грн., 20.05.2015 - 6 500,00грн., 10.06.2015 - 4 500,00 грн.), на підтвердження чого позивачем подано копії виписок банку по особовому рахунку позивача. Решту вартості отриманого за договором товару в сумі 10 147,97 грн. відповідач не оплатив, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № Б-13 від 01.10.2014, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними загалом на суму 26 547,07 грн., який частково оплачено відповідачем в сумі 16 000,00 грн., а також повернуто частину товару на суму 399,10 грн.
Отже, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань по договору поставки № Б-13 від 01.10.2014 не було оплачено у повному обсязі поставлений товар, у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 10 147,97 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення виконання.
Крім того, суд зазначає, що пункт 4.3 договору поставки № Б-13 від 01.10.2014 (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей від 01.10.2014) містить умову, згідно якої оплата за товар здійснюється протягом 40 календарних днів від дати поставки товару покупцям магазину.
Проте, оскільки поставка товару покупцям магазину не є зобов'язанням позивача, оскільки у відповідача згідно умов наведеного правочину наявне зобов'язання з поставки товару саме відповідачу, у якого відповідно, існує обов'язок по його оплаті, а тому, суд вважає. що наведена умова не є строком виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару та спростовується тим, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії видаткових накладних, які фіксують факт здійснення господарських операцій між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем), що є підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, що узгоджується і з приписами ст. 526, п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд враховує, що відповідач не скористався правом повернення отриманого товару за договором поставки № Б-13 від 01.10.2014, жодних вимог щодо повернення товару - відповідачем не заявлялось, а також відповідачем не доведено виконання свого обов'язку з оплати отриманого товару на суму 10 147,97 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було. За таких обставин відповідач зобов'язаний оплатити отриманий товар.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № Б-13 від 01.10.2014 (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей від 01.10.2014) щодо своєчасного виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10147,94 грн. за поставлений, але не оплачений товар, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3% річних в сумі 84,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 2952,12 грн., визначивши період прострочення з 11.03.2015 по 19.06.2015.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 10147,94 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. ст. 610, 611 625 Цивільного кодексу України є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що здійснення нарахування заявлених до стягнення показників, здійснено позивачем на суму заборгованості 10 147,94 грн., тобто на суму остаточної заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення. При цьому, суд враховує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № Б-13 від 01.10.2014 (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей від 01.10.2014) в розмірі 10 147,94 грн. існувала в складі більшої суми заборгованості, яка частково погашалась відповідачем.
У зв'язку з наведеним, суд погоджується з періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 11.03.2015 по 19.06.2015 саме на суму боргу в розмірі 10 147,94 грн., оскільки зазначена сума боргу у наведений період існувала у складі загальної суми заборгованості в розмірі 26 14697 грн. (26 547,07 грн. (сума поставки) - 399,10 грн. (повернення товару)), яка в подальшому була частково погашена відповідачем.
За таких обставин відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в сумі 10147,94 грн., 84,24 грн. 3% річних та 2 952,12 грн. інфляційних втрат.
Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-К» (код ЄДРПОУ 38365337; місцезнаходження: 03146 м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА» (код ЄДРПОУ 31405839, місцезнаходження: 01014 м. Київ, вул. Струтинського, буд. 6) основний борг в сумі 10 147 (десять тисяч сто сорок сім) грн. 94 коп., 3% річних в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 24 коп., інфляційні втрати в сумі 2 952 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 12 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 19.08.2015.
Суддя Ю.М.Смирнова