про повернення позовної заяви
20.12.2013 Справа № 908/4133/13
Cуддя Гандюкова Л.П., розглянувши матеріали
За позовом: ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-2» (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 144)
про стягнення вартості частини майна товариства учаснику, який вибув з товариства,
Позовна заява підлягає поверненню у зв'язку з наступним.
Статтею 54 ГПК України визначено, що позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Згідно з ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Приписами ст. 57 ГПК встановлено, що при поданні позовної заяви до неї обов'язково додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Запорізької області із позовною заявою від 04.12.2013 р. (вх. № 4351/09-05 від 18.12.2013 р.) до ТОВ «Віра-2», прохальна частина якої містить вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному фонді ТОВ «Віра-2» станом на 02.12.2011 р. Тобто, зазначена позовна заява є позовною заявою майнового характеру. При цьому, в описовій та прохальній частині позовної заяви не зазначено розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто, позовна заява не містить ціни позову і взагалі суми, що стягується, що є порушенням приписів ст. 54 ГПК.
Частиною 1 статті 4 цього Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (п. 2 таблиці) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1147,00 грн.). Відповідно, мінімальний розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 1720,50 грн. Натомість, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1147,00 грн. (як за подання позовної заяви немайнового характеру).
В позовній заяві позивачем зазначено, що на момент подання позову позивач не має можливості самостійно визначити дійсну вартість спірного майна; судовий збір оплачено відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір». Разом з тим, як зазначалося вище, позивачем сплачено суму 1147,00 грн. судового збору, тоді як мінімальний розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 1720,50 грн. Тобто, позивачем не оплачений навіть мінімальний розмір судового збору, який підлягає оплаті, розмір недоплаченої суми судового збору становить 573,50 грн.
При цьому, як слідує з тексту позовної заяви, в самій заяві позивачем зазначено вартість майна відповідача, до позовної заяви додано фінансовий звіт підприємства-відповідача. Тобто, позивач мав змогу та не був позбавлений можливості визначити приблизний розмір вартості частини майна, яка підлягає стягненню. Процесуальним законодавством надається право позивачу в процесі розгляду господарського спору змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір позовних вимог.
Додана позивачем до позовної заяви квитанція № 34 від 04.12.2013 р. на суму 1147,00 грн. свідчить про сплату судового збору в меншому, ніж передбачено законодавством розмірі.
Таким чином, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 57 ГПК України, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.103 р. № 7, одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчисляється судовий збір. Якщо позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розміру.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до господарського суду не здійснено оплату судового збору в передбаченому Законом України «Про судовий збір» розмірі, позовна заява не містить зазначення ціни позову, позовна заява від 04.12.2013 р., із якою ОСОБА_1 звернулася до господарського суду, підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення п. 2 ч. 1 ст. 54 ГПК, позовна заява не містить зазначення ідентифікаційного номеру (реєстраційного номеру облікової картки особи - платника податків) позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду позивачу - ОСОБА_1, м. Запоріжжя.
Додаток: - позовна заява вих. № б/н від 04.12.2013 р. з додатками (в т.ч. квитанція № 34 від 04.12.2013 р. про сплату 1147,00 грн. судового збору), всього на 50 аркушах.
Суддя Л.П. Гандюкова