номер провадження справи 19/43/13-6/85/13-14/9/14
27.03.2014 Справа № 908/1723/13
м. Запоріжжя
За заявою позивача ОСОБА_1 підприємства “Імідж ОСОБА_2” Акціонерної компанії “Імідж ОСОБА_2” (70420 Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, провулок Сонячний, 5-А; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с Хортиця)
до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Інтерпласт Запоріжжя” (69121 АДРЕСА_1)
про зобов'язання виконати обов'язок в натурі
Суддя Сушко Л.М.
Представники:
від позивача ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.10.2012р., після оголошеної судом перерви судовому засіданні 27.03.2014 року, представник на засідання об 11:52:19 - не прибув.
від відповідача ОСОБА_5, довіреність № 156 від 17.03.2013р.
ОСОБА_6 - директор, наказ від 17.01.2012р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2013р. порушено провадження у справі № 908/1723/13 за позовом ОСОБА_1 підприємства “Імідж ОСОБА_2” Акціонерної компанії “Імідж ОСОБА_2” до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Інтерпласт Запоріжжя” про зобов'язання виконати обов'язок в натурі, справі присвоєно номер провадження № 19/43/13-6/85/13, розгляд справи було призначено на 18.12.2013р.
Ухвалами Голови господарського суду Запорізької області розгляд справи був перенесений на 23.01.2014р. та 03.02.2014р.
Враховуючи хворобу судді-доповідача у справі ОСОБА_7, системою документообігу господарського суду здійснено повторний автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2014р. справа № 908/1723/13 прийнята суддею до розгляду. Провадженню присвоєно № 19/43/13-6/85/13-14/9/14. Судове засідання призначено на 17.02.2014р.
В судових засіданнях оголошувалась перерва до 13.03.2014р., 17.03.2014р., 27.03.2014р.
24 березня 2014 року Позивачем по справі - Дочірнім підприємством “Імідж ОСОБА_2” Акціонерної компанії “Імідж ОСОБА_2” заявлено відвід судді, про що подано письмову заяву, яку ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 27.03.2014 року залишено без задоволення.
Крім того, в судовому засіданні 27.03.2014 року представником Позивача подано письмову заяву за вх. № 09-06/6599 про відвід складу суду, в якій міститься прохання здійснити відвід Голові господарського складу Запорізької області та відвід всього складу суду від розгляду справи № 908/1723/13.
В обґрунтування вказаної заяви про відвід складу суду Позивач зазначає про можливу особисту зацікавленість та упередженість голови господарського суду Запорізької області та судді Сушко Л.М. при розгляді справи.
На думку Позивача, вказані обставини полягають в тому, що судом не взято до уваги факт подачі Відповідачем до суду документів з ознаками підробленості.
Також, в заяві зазначено, що сумнів у неупередженості судді у Позивача викликає те, що суддею Сушко Л.М. було відмовлено у задоволенні низки клопотань, заявлених Позивачем.
Розглянувши заяву Позивача про відвід складу суду за вх. № 09-06/6599 від 27.03.2014р., суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Стосовно твердження Позивача про те, що головуючий суддя під час судового розгляду прийняв як належні докази, подані Відповідачем, і які нібито підроблені, то слід вказати таке.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Фактично, станом на 27.03.2014р., розгляд справи судом не закінчено. А тому, кожна сторона, зокрема сам Позивач, має право надати будь-які докази на підтвердження своїх доводів та на спростування доводів Відповідача, у т.ч. на спростування наданих Відповідачем доказів.
Відтак, є об'єктивно передчасними та безпідставними твердження Позивача про те, що суддя вже прийняла докази, надані Відповідачем, як такі, що можуть свідчить про вирішення спору на користь Відповідача.
Також, Позивачем в судових засіданнях було заявлено ряд клопотань процесуального характеру.
Вказані клопотання в повному обсязі прийняті судом, розглянуті в судових засіданнях, сторонам оголошено про результати їх розгляду та тексти клопотань були залучені до матеріалів справи.
Діючий Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України), не зобов'язує суд за результатами розгляду кожного клопотання сторін в обов'язковому порядку приймати окремий процесуальний документ.
Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує суд в судовому засіданні вказувати причини відмови в задоволені клопотання або причини його задоволення.
Стосовно тверджень Позивача про те, що суддя по справі безпідставно та не мотивовано відмовив в задоволенні клопотань, не вказавши про результати розгляду цих клопотання, слід зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 84 ГПК України, описова частина судового рішення має містити окремий виклад, зокрема, клопотань сторін та їх представників, інших учасників процесу, у мотивувальній частині рішення вказуються, зокрема, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання сторін.
Отже, результати розгляду клопотань учасників судового процесу повинні відображатися в судовому рішенні, прийнятому по суті спору.
Якщо ж господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), результати розгляду клопотання учасників судового процесу відображаються у відповідних ухвалах.
Обов'язкового винесення ухвали як окремого процесуального документа стосовно кожного (будь-якого) клопотання учасника процесу ГПК України не передбачає. Водночас у разі потреби можливе і навіть необхідне винесення за зазначеним клопотанням саме такої ухвали (як, наприклад при розгляді заяви про відвід).
Усні заяви і клопотання учасників судового процесу повинні зазначатися в протоколі судового засідання, а результати розгляду таких клопотань (з викладенням стислого змісту останніх) мають відображатися у відповідних рішеннях та ухвалах господарського суду.
Така ж правова позиція викладена в п. 1 Інформаційного листа ВГСУ від 18.03.2008р. № 01-8/164.
Згідно ч. 4 ст. 20 ГПК України, відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Зазначені Позивачем в заяві обставини не є тими підставами, які чітко визначені в ч. 1 ст. 20 ГПК України та є основою для відводу судді.
Фактично, зміст заяви Позивача про відвід складу суду від 27.03.2014р. містить лише припущення про неупередженість та зацікавленість голови господарського суду та судді Сушко Л.М., і передчасні висновки щодо результату розгляду справи по суті.
Жодного конкретного доказу, який би свідчив про зазначені Позивачем неупередженість та зацікавленість голови суду та судді суду не надано.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Така ж правова позиція викладена у п. 1.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Крім того, з тексту заяви Позивача про відвід складу суду від 27.03.2014р. взагалі не є зрозумілим, у чому полягає неупередженість та особиста зацікавленість голови господарського суду у даній справі, оскільки фактично справа розглядається не головою господарського суду Запорізької області, а суддею Сушко Л.М.
Сторони, треті особи або прокурор можуть заявити відвід лише тим суддям, які беруть участь у розгляді конкретної справи, а не всім взагалі суддям того чи іншого господарського суду; заявлення відводу голові господарського суду чи його заступнику можливе лише у разі прийняття ними справи до свого провадження.
Вказана правова позиція викладена у п. 1.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Також, слід зауважити, що текст заяви про відвід судді за вх. №09-06/6205 від 24.03.2014р, та заяви про відвід складу суду за вх. № 09-06/6599 від 27.03.2014р.,, поданих Позивачем до суду, мають однакову мотивувальну частину.
Стаття 20 ГПК України надає сторонам право заявляти відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, можна розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.
Вказана правова позиція викладена у п. 1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Фактично, позивачем не було надано доказів, які викликають сумнів у неупередженості голови господарського суду та судді, що розглядає справу. В заяві про відвід складу суду від 27.03.2014р. Позивач лише висловлює свої припущення та міркування щодо результатів розгляду справи.
Зазначене вище свідчить про суб'єктивне відношення Позивача до визначених процесуальним законом його повноважень та повноважень суду і вказує на намагання затягнути розгляд справи у часі.
Разом з тим, слід зазначити, що у своїй сукупності вище перелічені дії Позивача зводяться до того, щоб примусити суд вчиняти саме ті процесуальні дії, які він бажає використати для затягування розгляду справи у часі.
Тому подача заяви Позивача про відвід складу суду за вх. № 09-06/6599 від 27.03.2014р. є зловживанням процесуальними правами і за своїм правовим змістом така заява не підпадає під визначений статтею 20 вказаного кодексу відвід, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 підприємства “Імідж ОСОБА_2” Акціонерної компанії “Імідж ОСОБА_2” (70420 Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, провулок Сонячний, 5-А; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с Хортиця), за вх. № 09-06/6599 від 27.03.2014 року про відвід складу суду у справі №908/1723/13 залишити без задоволення.
Суддя Л.М. Сушко