номер провадження справи 20/83/13
16.12.2013 Справа № 908/3368/13
За позовом Іноземного підприємства “Інвестгрупа “Троя” (49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 22, оф. 708)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1)
про стягнення суми 93 972,76 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 29.10.2013 р.);
Від відповідача - не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 93 972,76 грн., в т.ч.: 56716,48 грн. основного боргу за договором найму № 009-12/АН від 01.03.2012 р., 1842,84 грн. пені, 1842,84 грн. компенсації, 33570,60 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3368/13, справі присвоєно номер провадження 20/83/13, справу призначено до розгляду на 30.10.2013 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.11.2013р., 16.12.2013р.
У засіданні 16.12.2013р. справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №009-12/АН найму нежитлового приміщення в торговельно-офісному комплексі «Атріум» від 01.03.2012р. Так, в порушення п.п.4.2- 4.6 договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки щодо перерахування найомної плати за користування приміщенням, оплати компенсації за електроенергію та технічне обслуговування об'єкту найму, внаслідок чого заборгованість складає 56 716,48 грн. Крім того, за прострочення оплати на підставі п.5.2 договору, ст.625 ЦК України відповідачу нараховано пеню, суму компенсації та штраф. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 759, 774 ЦК України, ст.ст.193,216,218,230 ГК України. У судовому засіданні 26.11.2013р. позивачем також було надано письмові пояснення, згідно з якими передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних є компенсацією за неправомірне користування утримуваними боржником грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, саме тому у п.5 2 договору найму №009-12/АН згадується слово компенсація. Крім того, на підставі цієї норми сторони змінили розмір річних на власний розсуд і передбачили розмір річних не 3%, а подвійну облікову ставку НБУ. Також позивач повідомив про технічну помилку у розрахунку пені, компенсації та штрафу, де зазначено, що з 13.08.2013р. діє облікова ставка НБУ 6,7%, оскільки правильним потрібно 6,5%. При розрахунку самих сум застосовано 6,5% (а.с. 129,130).
Відповідач у судові засідання свого представника не направив, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали направлені на адресу, вказану в позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприєців, договорі. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надійшло.
Згідно з п.п.3.9.1, 3.9.2 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
01.03.2012р. між Іноземним підприємством «Івестгрупа «Троя» (Наймодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Наймач, відповідач у справі) укладений договір найму №099-12/АН нежитлового приміщення. Відповідно до умов договору Наймодавець передає, а Наймач приймає в найом (строкове платне користування) нежитлові приміщення, а саме: 1/2 частину поз.№18, 1/2 частину поз.№49, 1/2 частину поз.№50, літ.А-8, на цокольному поверсі, загальною площею 70,00 кв.м., разом із внутрішніми вітринами, у межах яких знаходиться вказане нежитлове приміщення, розташоване в Торгово-офісному комплексі «Атріум», що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.22 (об'єкт найму), для використання в якості магазину непродовольчих товарів (п.1.1).
Відповідно до п. 2.1, Наймодавець зобов'язаний передати Наймачеві об'єкт найму до 01 квітня 2012 року за актом прийому-передачі. Строк найму обчислюється з 01 квітня 2012р. Строк найму складає з 01.04.2012р. по 31.01.2013р. (п.1.4.). Додатковою угодою №2 від 27.12.2012р. до договору найму №009-12/АН, строк найму було встановлено до 31.01.2014р.
За актом прийому-передачі, підписаним сторонами договору 30.03.2012р., об'єкт найму був переданий у користування Наймача.
Розмір орендної плати передбачено п.4.1 договору: «Наймач сплачує Наймодавцю щомісячну найомну плату у розмірі 9317,82 грн., ПДВ - 1863,56 грн., разом 11181,38 грн., що еквівалентно 1400,00 доларам США за курсом НБУ. У разі зміни курсу НБУ долару США до гривні, розмір щомісячної найомної плати підлягає перерозрахунку за наведеною формулою. За згодою сторін цього договору, підписання додаткової угоди щодо зміни розміру найомної плати не потребується. Наймодавець та Наймач визнають цей пункт договору, як достатню підставу для відображення зміни розміру найомної плати в податковому та бухгалтерському обліку. Найомна плата підлягає індексації згідно з офіційним індексом інфляції, який більший за 1. Найомна плата нараховується з 01.04.2012р.»
31.07.2012р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору найму, відповідно до якої доповнили п.4.1 наступним абзацом: «В період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. Наймач сплачує Наймодавцю щомісячну найомну плату у розмірі 1666,67 грн., ПДВ - 333,33 грн., разом 2000,00 грн.» Згідно з додатковою угодою №3 від 29.12.2012р. пункт 4.1 доповнено абзацом: «Індексація найомної плати в період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. не застосовується».
Найомна плата сплачується Наймачем щомісячно до 5 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Наймодавця. Датою виконання грошових зобов'язань є дата зарахування грошових коштів на рахунок Наймодавця (п.4.3).
Відповідно до п.4.2 договору найомна плата не включає плату за електроенергію. Плата за електроенергію компенсується Наймодавцю згідно з показниками лічильників, які знаходяться в об'єкті найму та розрахунку Наймодавця про обсяги витраченої електричної енергії на кондиціювання, опалення, вентиляцію об'єкту найму на підставі рахунку Наймодавця. Оплата компенсації за електроенергію проводиться до 5 числа місяця наступного за оплачуваним.
Крім того, в п.п.4.4, 4.5, 4.6 встановлено, що Наймач сплачує плату за технічне обслуговування об'єкту найму (утримання в належному стані місць загального користування, ліфтів, контуру, контурна охорона будівлі, вивіз сміття). Розмір щомісячної плати складає 3261,23 грн., ПДВ - 652,25 грн., разом 3913,48 грн., що еквівалентно 490,00 доларам США за курсом НБУ. У разі зміни курсу НБУ долару США до гривні, розмір щомісячної найомної плати підлягає перерозрахунку за наведеною формулою. Плата за технічне обслуговування сплачується у гривні. Плата нараховується з 01.04.2012р. та сплачується щомісячно до 5 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів на рахунок Наймодавця.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, предметом якої є, зокрема, стягнення з відповідача 56 716,48 грн. основного боргу за договором найму № 009-12/АН від 01.03.2012 р., який складається з плати за найом, технічне обслуговування та компенсації за електроенергію.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором найму належним чином у повному обсязі не виконав. Так, досліджені судом докази, надані позивачем до матеріалів справи, свідчать, що в період з квітня 2012 року по серпень 2013р. складалися та підсувалися акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) з найму нежитлового приміщення, а також компенсації витрат на електроенергію та технічне обслуговування об'єкту найму. На підставі договору відповідачу виставлялися відповідні рахунки-фактури для оплати (а.с.39-106). Усі акти за вказаний період, крім актів за серпень 2013р., підписані сторонами договору без зауважень та скріплені печатками. Акти здачі-приймання робіт та рахунки за серпень 2013р. (а.с.103-106) направлені на адресу Наймача 11.09.2013р., про що свідчить фіскальний чек №8607 та опис вкладення, оригінали яких оглянуто судом у засіданні, а завірені копії долучено до матеріалів справи (а.с.107-108).
На підставі зазначених документів за вказаний період до сплати відповідачем належала загальна сума 263 014,98 грн. Відповідач, у свою чергу, здійснив часткову оплату на суму 206 298,50 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку, платіжними дорученнями (а.с.109-112), із вказівкою у призначенні платежів конкретних виставлених рахунків. Так, на даний час відповідачем не сплачено окремі послуги за наступними рахунками-фактурами: №СФ-0000913 від 01.08.2012р. на суму 5916,57 грн. (за технічне обслуговування та найом); №СФ-0000403 від 28.03.2013р. на суму 1564,81 грн. (компенсація електроенергії), №СФ-0000693 від 30.05.2013р. на суму 1474,31 грн. (компенсація електроенергії), №СФ-0000778 від 01.06.2013р. на суму 15106,77 грн. (за технічне обслуговування та найом), №СФ-0000838 від 25.06.2013р. на суму 1125,97 грн. (компенсація електроенергії), №СФ-0000924 від 01.07.2013р. на суму 15106,77 грн. (за технічне обслуговування та найом), №СФ-0000986 від 29.07.2013р. на суму 1239,93 грн. (компенсація електроенергії), №СФ-0001243 від 01.08.2013р. на суму 15106,77 грн. (за технічне обслуговування та найом), №СФ-0001158 від 29.08.2013р. на суму 75,58 грн. (компенсація електроенергії). Всього заборгованість за цими рахунками складає 56716,48 грн.
Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги, які підтверджуються матеріалами справи, не спростував. Своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях відповідач не скористався, будь-яких заперечень на позов, доказів оплати зазначеної заборгованості суду не представив. Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.10.2013р., отриманим судом через канцелярію 12.12.2013р., відповідач визнав борг у сумі 56716,48грн.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача суми 56 716,48 грн. заборгованості з найомної плати, технічного обслуговування та компенсації за електроенергію є доведеними, обґрунтованими, засновані на договорі й законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 1842,84 грн. пені, 1842,84 грн. компенсації станом на 08.10.2013р. на підставі абзацу першого п.5.2 договору.
В абз. 1 пункту 5.2 договору найму встановлено, що за прострочення оплати найомної плати та/або компенсаційного платежу за спожиту електроенергію та/або плати за технічне обслуговування об'єкту найму, Наймач сплачує Наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та компенсацію згідно зі ст.625 ЦК України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення суми пені є обґрунтованими, розрахунок здійснено з дати прострочення окремо за кожним неоплаченим рахунком по 08.10.2013р. включно (згідно з наданим розрахунком), крім нарахування по рахунку №СФ№000403 від 28.03.2013р. на суму 1564,81грн., де фактично розрахунок здійснено на підставі ч.6 ст.232 ГК України (строк оплати до 05.04.2013р.) за 182 дні (по 03.10.2013р. включно).
Таким чином, суд вважає, що підлягає до стягненню пеня у сумі 1842,84 грн.
Судом також перевірено розрахунок компенсації. Враховуючи приписи ст.625 ЦК України, передбачений у договорі розмір процентів річних від простроченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, до стягнення за заявлений період підлягає сума компенсації у вигляді відсотків річних у розмірі 1842,84 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф на підставі абзацу 2 п.5.2 договору за три випадки порушення в розмірі 33570,60 грн.
За несплату найомної плати та/або компенсаційного платежу за спожиту електроенергію та/або плати за технічне обслуговування об'єкту найму або їх (її) частини у строки, які перевищують строки, встановлені цим договором, більш ніж на 1 місяць, Наймач сплачує Наймодавцю штраф у розмірі місячної найомної плати за кожен випадок порушення (абз.2 п.5.2).
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
За приписами п.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Факт порушення відповідачем термінів оплати, передбачених договором, є доведеним. Розрахунок здійснений вірно, в розмірі найомної плати за три останні місяці найму згідно з виставленими рахунками (11190,20 грн. з ПДВ), тому вимога про стягнення з відповідача 33 570,60 грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється повністю.
Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується судовий збір.
Керуючись ст.ст.49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Іноземного підприємства “Інвестгрупа “Троя” (49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 22, оф. 708, код ЄДРПОУ 36208275) суму 56716 (п'ятдесят шість тисяч сімсот шістнадцять) грн. 48 коп. основного боргу, 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 84 коп. пені, 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 84 коп. компенсації відсотків річних, 33570 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 60 коп. штрафу, 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 19.12.2013 р.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.