Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
м. Харків, пр. Орджонікідзе, 7, 61007, (0572) 93-50-23
Справа №2-6651/10
29 грудня 2010 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Катеринюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання заОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частини квартири № 43 загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 42 кв. м., з льохом площею 5,0 кв. м., розташованої по вулиці Соколова, 48, у місті Харкові та за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на 2/3 частини вказаної квартири.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 1997 року реєстраційний номер 7-97-95504, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 56,2 кв.м. ОСОБА_3 померла 14 листопада 2008 року. У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 Спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом з спадкодавцем.
Після набуття права власності на вищезазначену квартиру позивачі та ОСОБА_3 за власні кошти, власними зусиллями, провели самочинну реконструкцію квартири приєднавши до неї прибудову площею 17,2 кв. м. з льохом площею 5,0 кв. м. Здійснена реконструкція відповідає будівельним, санітарним та пожежним нормам.
До суду позивачі звернулися для того щоб мати можливість зареєструвати право власності на нерухоме майно та реалізувати свої правомочності власників щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, в яких просили суд слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника відповідача - Харківської міської ради, в заочному порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчать повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав. Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено , що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 1997 року, реєстраційний № 7-97-95504, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 56,2 кв.м.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 1-ВЛ № 196843 від 15 листопада 2008 року ОСОБА_3 померла 14 листопада 2008 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис за № 16611.
У відповідності до свідоцтва про народження IV-УР № 495847 від 02 грудня 1961 року ОСОБА_2 ( дівоче ОСОБА_3) ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_3.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до cт. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він у встановлений строк не відмовився від неї.
У відповіді на запит суду Четверта державна нотаріальна контора міста Харкова повідомила, що ніхто не звертався із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки право власності на спірну квартиру набуто позивачами та ОСОБА_3 на підставі Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» то кожному із них на підставі ч.2 ст.8 зазначеного закону належало по 1/3 частині квартири.
Таким чином, є всі підстави вважати, що спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 прийняла її донька ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день відкриття спадщини вона проживала разом з спадкодавцем та фактично прийняла спадщину.
Також встановлено, що позивачі та ОСОБА_3 за власні кошти, власними зусиллями, з використанням належних їм на праві приватної власності матеріалів провели самочинну реконструкцію, приєднавши до належної їм квартири прибудову площею 17,2 кв. м. з льохом площею 5,0 кв. м.
Враховуючи, що закон не містить жодної норми, яка б прямо встановлювала неправомірність набуття права власності на самочинно побудовані об'єкти нерухомого майна, питання щодо законності набуття права власності на них належить до компетенції суду.
В результаті проведення Позивачами та ОСОБА_3 вищевказаної реконструкції квартири не були порушені законні права та інтереси третіх осіб; скарг, пов'язаних із проведенням вказаними особами даної реконструкції, від власників інших квартир в будинку № 48 по вул. Соколова в м. Харкові не надходило.
Реконструйований Позивачами об'єкт нерухомості відповідає вимогам ст. 41 Конституції України, а саме: не спричиняє шкоди правам, свободам i честі громадян, інтересам суспільства, не погіршує екологічну ситуацію та природні якості землі.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України “Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка створила нову річ, набуває на неї право власності”. Згідно ч. 2 цієї ж статті “Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна)”.
Реконструкція об'єкту вже закінчена. Об'єкт готовий до експлуатації, його інженерно-технічний стан відповідає проектній документації та нормативним вимогам.
Відповідно до Технічного висновку про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_3, виготовленого ТОВ "НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ" (ліцензія № 458970 серія АВ) реконструйована квартира готова до експлуатації, відповідає нормативним вимогам, технічний стан будівельних конструкцій забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації обстежених приміщень. Реконструкція не суперечить будівельно-технічним, санітарним і протипожежним нормам, а також визначеним законом вимогам та умовам, необхідним для прийняття об'єктів в експлуатацію. Інженерно-технічне забезпечення дозволяє постачання ресурсів води, газу, тепла та електроенергії. Всі інженерні комунікації об'єктів підключені до джерел живлення та знаходяться в робочих режимах експлуатації. Будівельна готовність реконструйованої квартири складає сто відсотків.
Таким чином, самочинно проведена позивачами реконструкція відповідає всім будівельним та санітарно-технічним нормам та правилам.
Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Пунктом 5 ст. 319 ЦК України встановлене єдине обмеження щодо здійснення права власності - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідач не довів суду, що в результаті створення майна заподіяно шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, а також не надав доказів настання погіршення екологічної ситуації та природних властивостей землі.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.
Керуючись, ст.ст. 317,319, 331, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 209, 212, 214-215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири № 43, загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 42 кв. м., з льохом площею 5,0 кв. м., розташовану по вулиці Соколова, 48, у місті Харкові.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на 2/3 частини квартири № 43, загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 42 кв. м., з льохом площею 5,0 кв. м., розташовану по вулиці Соколова, 48, у місті Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: А.К. Сітало