33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"14" квітня 2011 р. № 783/11
Суддя Мамченко Ю. А. розглянувши матеріали за
позовом Державне підприємство "Костопільське лісове господарство"
до Великомидська сільська рада
до Великостидинська сільська рада Великостидинська сільська рада
до Великостидинська сільська рада
про визнання права власності на нерухоме майно
До господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", в якій позивач просить визнати за державою Україна в особі Комітету лісового господарства України право власності на об"єкти нерухомого майна, що перебувають у господарському віданні Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", а саме: контора з житловими приміщеннями, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; адміністративна та пожежна будівля, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які, підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту а) та б) пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року встановлено, що у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову.
З платіжного доручення №444 від 30.03.2011року про сплату державного мита вбачається, що позивач за позовом сплатив 102 грн., тобто 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки визнання права власності є майновою вимогою, про що, зокрема, зазначено в постанові Верховного суду України від 25.12.2007 року № 8/219-07, державне мито слід сплачувати у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до довідки №567 від 29.03.2011року залишкова вартість адміністративної будівлі та пожежної будівлі складає 42214,20 грн. Таким чином позивач за позовом повинен був сплатити 422,14 грн., що становить 1 відсоток вартості майна.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин позовна заява Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" про визнання права власності підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Суддя Мамченко Ю. А.