Справа № 502/1647/14-к
18 вересня 2014 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю : прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 502/1647/14-к з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України ,
04 липня 2014 року до Кілійського районного суду Одеської області від прокурора Кілійського району Одеської області ОСОБА_7 надійшло кримінальне провадження №502/1647/14-к з обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, затвердженим та підписаним прокурором прокуратури Кілійського району ОСОБА_9 , та з угодою про примирення , укладеної між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 .
Рішення про призначення підготовчого судового засідання прийнято ухвалою суду від 08 липня 2014 року.
Прокурор ОСОБА_3 , потерпіла та обвинувачена вважають за можливе призначення справи до розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень , передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Згідно ч.2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення :
1) затвердити або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цого Кодексу ;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч.2 ст. 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт , клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу ;
4) направити обвинувальний акт , клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ст. 291 ч.2 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості :
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я , по батькові, дата та місце народження , місце проживання , громадянство);
4) прізвище , ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення які прокурор вважає встановленим , правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) ;
9) дату та місце його складення та затвердження;
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄОДР за № 12014160310000506 від 01.06.2014 року , підписаному та затвердженому прокурором прокуратури Кілійського району ОСОБА_9 , ОСОБА_5 обвинувачується в тому , що 01.06.2014 року о 10 год. 00 хв. вона , з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні магазину «Весна», розташованого по вул. Дунайська, 300 в м. Кілія Одеської області, яка знаходилась на випробувальному терміні на посаді продавця , скориставшись тим, що в приміщенні магазину покупці були відсутні, таємно викрала з касового апарату грошові кошти а також з приміщення магазину горілчані та тютюнові вироби , чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5717 грн.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від № 12 від 25 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності , крадіжка (таємне викрадення майна) - це таке викрадення , здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Викрадення полягає в дії (активній поведінці) і означає незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. Таке вилучення обов'язкове повинно бути таємним, тобто непомітним : за відсутності власника або в присутності власника чи інших осіб , але за умови , що вони не здатні усвідомлювати факт викрадення.
Як вбачається з викладених в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення ОСОБА_5 обвинувачується в тому , що викрала чуже майно не шляхом вилучення чужого майна поза волею власника, а шляхом звернення на свою користь грошових коштів та інших товаро-матеріальних цінностей , відносно яких вона не була сторонньою особою, оскільки мала доступ до них , наданий їй власником , її роботодавцем ОСОБА_4 , і здійснила це виконуючи обов'язки продавця.
Таким чином, правова кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ст. 185 ч.1 КК України , як таємного викрадення чужого майна , не відповідає викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення які прокурор вважає встановленими , що є недотриманням вимог п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення : повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Керуючись ст. 291 , 314-317 КПК , суд ,-
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні , кримінального правопорушення , передбаченого ст. 185 ч.1 КК України повернути прокурору Кілійського району Одеської області в зв'язку з невідповідністю вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1