Справа № 502/204/14-ц
22 липня 2014 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Тюміна О.Г.,
при секретарі Кітреску О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення боргу за договором позики , а також заяви сторін про укладення мирової угоди, -
28 січня 2014 року позивач звернувсь до Кілійського районного суду Одеської області із зазначеним позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в сумі 12 000 грн. Позивач зазначає в позові, що 01 жовтня 2013 року він уклав з відповідачем договір позики , відповідно до умов якого він передав ОСОБА_2 грошову суму 12 000 грн. з умовою повернення суми позики до 01 грудня 2013 року. На підтвердження факту отримання ОСОБА_2 грошової суми 12 000 грн. позивачем надана розписка позичальника.
18 липня 2014 року сторони в судове засідання не прибули , надали до Кілійського районного суду Одеської області мирову угоду від 17 липня 2014 року , а також заяви з клопотанням про затвердження мирової угоди та розгляд питання про затвердження мирової угоди за їх відсутністю.
Згідно наданої сторонами мирової угоди від 17 липня 2014 року сторони домовились, з метою врегулювання спору, що відповідач ОСОБА_2 передає позивачу у власність ларьок «Керосин», який належить йому на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 05.05.2006 року, а позивач приймає в рахунок погашення боргу зазначений ларьок у власність.
До мирової угоди додані : копія рішення Кілійського районного суду Одеської області від 05.05.2006 року, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме ларьок «Керосин», який розташований за адресою: м. Вилкове Кілійського району Одеської області, вул. Білгородський канал, 5А.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним рішенням є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.
Відповідно до ч.5 ст. 175 ЦПК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи.
Як вбачається з позовної заяви та наданих матеріалів, між сторонами укладено договір позики і відповідно спірними є правовідносини позики грошових коштів.
У виниклих між сторонами у справі сторонами правовідносинах предметом позики є гроші. За таких обставин, у сенсі положень ч.1 ст. 1046 ЦК України , ч.1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець , передавши відповідачу у власність грошові кошти , вправі, як позикодавець , вимагати від відповідача повернення такої ж суми грошових коштів (суми позики), а останній, як позичальник, зобов'язаний повернути позивачу отримані в позику грошові кошти (суму позики).
З метою врегулювання спору , що виник з правовідносин позики, сторони вправі укласти між собою мирову угоду , однак така угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору, тобто суми позики.
Надана сторонами мирова угода не стосується предмету спору (грошових коштів) , а зазначене нерухоме майно не є предметом позики., тому відповідно до положень ст. 175 ЦПК України вона не підлягає затвердженню.
Оскільки встановлено, що мирова угода, укладена сторонами, суперечить закону , суд відповідно до ст. 175, п. 5 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Керуючись ст. 175 ЦПК України, суд
Відмовити у визнанні мирової угоди від 17 липня 2014 року , укладеної між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2.
Продовжити судовий розгляд справи 12 серпня 2014 року о 09 год. 00 хв.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3