"18" серпня 2015 р. Справа № 922/241/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Курченко В.А.
за участю представника:
ТОВ "Промелектронсервіс" - ОСОБА_1С.( дов. від 01.12.2014р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (вх. 3344Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у справі №922/241/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектронсервіс", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 480000,00 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектронсервіс", м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь
про спонукання виконати умови договору
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у справі №922/241/15 (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Жельне С.Ч., суддя Лаврова Л.С.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; провадження за зустрічним позовом - припинено.
ПАТ "Азовзагальмаш" не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Азовзагальмаш" до ТОВ "Промелектронсервіс" про стягнення неустойки в розмірі 480000,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм Цивільного та Господарського кодексів України щодо належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.) від 18.06.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 14.07.2015р.
03.07.2015р. від ТОВ "Промелектронсервіс" надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№10147).
Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. відкладено розгляд справи на 28.07.2015р. Запропоновано ТОВ "Промелектронсервіс" не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду додаткові обґрунтування своїх заперечень.
24.07.2015р. від ТОВ "Промелектронсервіс" надійшли додаткові пояснення до заперечень на апеляційну скаргу (вх.№11074).
Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. відкладено розгляд справи на 18.08.2015р.
14.08.2015р. від ТОВ "Промелектронсервіс" надійшли додаткові пояснення до заперечення на апеляційну скаргу (вх.№11910)
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В., суддя Шутенко І.А.
На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.
У судовому засіданні представник ТОВ “Промелектронсервіс” проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у справі №922/241/15 - без змін.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представника ТОВ “Промелектронсервіс”, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
22.04.2013р. між ПАТ "Азовзагальмаш" (замовник) та ТОВ “Промелектронсервіс” (виконавець) укладено договір №ПР-08555, за умовами якого замовник доручає виконати та зобов'язується прийняти і оплатити, а виконавець зобов'язується виконати роботи зі створення “Автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів ПАТ “Азовзагальмаш” пл. А, пл. Б на базі АПК “Сатурн” (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.3 договору, обсяг робіт за 1 та 2 етапами виконання робіт узгоджені сторонами у відомості виконання робіт (додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт по 1 та 2 етапах погоджена в протоколі узгодження договірної вартості (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору, та становить 3011041,67 грн. без урахування ПДВ. Крім того, ПДВ за ставкою 20%, в розмірі 602208,33 грн. Загальна вартість 1 та 2 етапів робіт становить 3613250,00 грн.
Пунктами 1, 2 додатку № 2 до договору передбачено, що договір на створення автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів ПАТ “Азовзагальмаш” складається з 2-х частин (етапів): - розробка проектно-конструкторської документації; - створення підсистеми природного газу. Вартість розробки проектно-конструкторської документації не повинна перевищувати суму у розмірі 413250,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Розділом ІІІ договору сторони встановили порядок розрахунків.
Так, згідно з п. 3.1 договору, замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 206625 грн. з урахуванням ПДВ протягом 10 днів з моменту підписання цього договору і отримання від виконавця рахунку на оплату. До авансового платежу входить 50% вартості робіт по розробці технічного завдання і робочого проекту.
Порядок здачі-приймання робіт узгоджено сторонами в розділі V договору. Згідно п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р.
Звертаючись до господарського суду з первісним позовом, позивач зазначає, що відповідач виконав свої зобов'язання частково, а саме виконав лише 1 етап (розробка проектно-конструкторської документації), проте не приступив до виконання 2 етапу: поставка обладнання, монтаж та впровадження підсистеми природного газу, в той час як строк виконання робіт зі створення “Автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів ПАТ “Азовзагальмаш” пл. А, пл. Б на базі АПК “Сатурн” закінчився 14.07.2014р. Враховуючи викладене, на підставі п.п. 7.3., 7.4. Договору, якими передбачена сплата неустойки в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого обладнання або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, позивач просить стягнути з відповідача 480000,00 грн. неустойки, виходячи із зазначеної у додатку №3 до договору, вартості обладнання, монтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 3200000,00 грн.
В свою чергу, ТОВ "Промелектронсервіс" зазначає, що відповідач не міг приступити до виконання 2-го етапу робіт оскільки позивачем не сплачено 50% решти вартості робіт по 1-му етапу, згідно акту здачі - приймання робіт № 2 від 20.01.2014р. на суму 206625,00 грн. та 50% передоплати вартості робіт по 2-му етапу.
Суд першої інстанції дійшовши висновку про безпідставність заявлених первісних позовних вимог, відмовив у їх задоволенні в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частина 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом 14.08.2013р. на виконання вимог договору перераховано відповідачу 206625,00 грн. як авансовий платіж по розробці автоматизованої системи енергоресурсів (50% 1-го етапу).
13.12.2013р. між ПАТ "Азовзагальмаш" та ТОВ “Промелектронсервіс” підписано акт здачі - приймання робіт № 1 по розробці проектно-конструкторської документації за договором №ПР-08555 від 22.04.2013р. (етап №1) на суму 206625,00 грн. 20.01.2014р. між ПАТ "Азовзагальмаш" та ТОВ “Промелектронсервіс” підписано акт здачі - приймання робіт № 2 по розробці проектно-конструкторської документації за договором №ПР-08555 від 22.04.2013р. (етап №1) на суму 206625,00 грн. Дані акти свідчать про приймання робіт та є підставою для проведення взаєморозрахунків.
Таким чином, відповідач за первісним позовом належним чином виконав свої обов'язки по першому етапу робіт.
Факт виконання відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків по першому етапу робіт, передбачених укладеним між сторонами спору договором підряду від 22.04.2013р., встановлений рішенням господарського суду Запорозької області від 14.01.2015р. по справі № 908/4755/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р.
Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт неналежного виконання відповідачем - ПАТ "Азовгальмаш" своїх зобов'язань щодо строків оплати прийнятих за актами здачі-приймання № 1, 2 робіт (за перший етап), у зв'язку з чим з нього стягнуто на користь ТОВ "Промелектронсервіс" заборгованість у розмірі 206625,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 36985,87 грн., 3% річних у розмірі 4512,69 грн.
Відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вказані обставини свідчать, що первісний позивач мав прострочку перед відповідачем по оплаті 1 етапу виконаних відповідачем робіт.
З іншого боку, відповідно до умов договору первісний відповідач, у відповідності до п. 6.2 договору повинен був виконати роботи по 1 та 2 етапу впродовж 11 місяців з моменту отримання авансового платежу.
У відповідності до положень ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасні повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Апеляційний господарський суд вважає, що зобов'язання сторін за договором мають усі характеристики зустрічних.
Так, уклавши відповідний договір, сторони в даному випадку визначили обов'язок виконавця виконати роботу по 1 та 2 етапам на протязі 11 місяців. У свою чергу, у замовника (первісного позивача) виник зустрічний обов'язок щодо її оплати.
Враховуючи доведений факт невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором (щодо здійснення повної оплати виконаних відповідачем робіт по першому етапу), відповідач мав усі підстави вважати, що інша сторона не виконає належним чином своїх зобов'язань і по оплаті другого етапу робіт, а тому в силу положень ст. 538 Цивільного кодексу України мав право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Окрім того, сторони договору погодили, що після узгодження проектно-конструкторської документації службами підприємства замовник сплачує ті, що лишилися, 50% вартості робіт з розробки технічного завдання і робочого проекту протягом 10 банківських днів після здачі-приймання робіт. Оплата робіт здійснюється замовником поетапно (додаток № 3) за схемою: 50% вартості робіт - в порядку передоплати по рахункам виконавця; 50% вартості робіт - протягом 10 банківських днів після здачі-приймання робіт згідно п. 5.1 даного договору (п. 3.2 договору).
Таким чином, для початку виконання 2-го етапу робіт, передбачених договором позивач за первісним позовом повинен був здійснити попередню оплату у розмірі 50% вартості робіт, що відповідно до умов договору складає 1600000,00 грн., що позивачем за первісним позовом зроблено не було.
Відповідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пряма взаємодія між простроченням позивача у зобов'язанні та об'єктивною неможливістю виконання своїх обов'язків відповідачем також визначається виходячи з того, що залишивши без належної оплати перший етап виконання робіт та не здійснення передоплати за другий етап за договором, замовник фактично своїми протиправними діями зупинив виконання договору та поставив виконавця у такі обставини, за якими останній не міг виконати прийняті на себе зобов'язання з об'єктивних, не залежних від його волі причин.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у справі №922/241/15 - скасуванню.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року у справі №922/241/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 19.08.15р.
Головуючий суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.
Суддя Шутенко І.А.