"17" серпня 2015 р. Справа № 917/1640/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Довбиш А.Ю.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №807/01-35, від 22.10.2014 року),
третя особа - не з'явилася,
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 1380 від 20.09.2013року), ОСОБА_3 (довіреність №209, від 02.03.2015 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№875П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 13 січня 2015 року у справі № 917/1640/14,
за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради, м. Миргород, Полтавської області,
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Виробничо-комерційна фірма “Кристал” ЛТД, м. Миргород, Полтавської області,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Полтава,
про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду,
У серпні 2014 року Виконавчий комітет Миргородської міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив зобов'язати ФОП ОСОБА_4 демонтувати тимчасову споруду (кіоск), яка знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 98/6.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 13 січня 2015 року у справі № 917/1640/14 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено.
Відповідач та його представник з рішенням господарського суду першої інстанції не погодились, звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких посилаються на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2015 року по справі №917/1640/14 повністю і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача надав клопотання (вх. №11940, від 17.08.2015 року), в якому обґрунтовує свою позицію, та додає копію паспорту ОСОБА_4
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Виробничо-комерційна фірма “Кристал” ЛТД свого представника у судове засідання не направила, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 20). За таких обставин колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи без представника третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача а також дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2013 року виконавчий комітет Миргородської міської ради (позивач) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (відповідач) уклали договір № 279 надання в оренду окремого конструктивного елементу благоустрою комунальної власності (далі - договір, а.с. 22-23), згідно п. 1.1. якого позивач надав, а відповідач прийняла в строкове платне користування окремий конструктивний елемент благоустрою - покриття вулиці Гоголя, 98/6, площею 16,0 м2 для здійснення торгівлі кавою з тимчасової споруди (кіоску). Термін дії договору до 01.04.2014 p. Щомісячна плата відповідно п. 3.3. цього договору встановлена у розмірі 141.00 грн.
17 березня 2014 року позивач отримав від ФОП ОСОБА_4 заяву за вх.№ 466 (а.с.24) про надання в оренду окремого конструктивного елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
01.04.2014 р. відповідач звернувся до позивача з листом за № 778/01-26 (а.с. 168), в якому зазначила, що вважає термін дії договору - 5 років, що на його думку, є підставою для подальшого користування орендованим майном.
11.04.2014 р. позивач у відповідь на заяву відповідача від 17.03.2014 р. за вх. № 466 та на лист за № 778/01-26 від 01.04.2014 р. направив на адресу останнього лист за № 01-26/778 від 11.04.2014 р. (а.с. 26), в якому зазначив про закінчення 01.04.2014 р. строку дії договору, заперечував проти його продовження та вимагав демонтувати тимчасову споруду (кіоск).
З рекомендованого повідомлення № 3760004178713 (а.с. 26) вбачається, що 17.04.2014 р. відповідач отримала від позивача лист від 11.04.2014 р., що також підтверджується висновком № 970 судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах справи господарського спору № 917/1640/14 від 17.12.2014 р. (а.с. 119-121), а також висновком додаткової експертизи №6175/6176/15-32, від 15.07.2015 року у справі №917/1640/14 р. (а.с. 5-10, т. 2).
16 квітня 2014 року рішенням Виконавчого комітету Миргородської міської ради № 264 (а.с. 27) відмовлено ФОП ОСОБА_4М в укладенні договору надання в оренду окремого конструктивного елементу благоустрою комунальної власності. Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 демонтувати тимчасову споруду (кіоск) до 26 квітня 2014 року та доручено відділу архітектури та містобудування міської ради спільно з ФОП ОСОБА_4 визначити місце для встановлення її тимчасової споруди (кіоску) за іншою адресою.
12.05.2014 року Виконавчий комітет міської ради направив ФОП ОСОБА_4 лист за № 352/01-35 (а.с.28) з пропозицією розміщення її тимчасової споруди (кіоску) згідно плану-схеми земельної ділянки за адресою: вул. Гоголя (район будинку 94).
Своїм листом від 26.05.2014 р. (а.с.30) ФОП ОСОБА_4 повідомила Виконавчий комітет міської ради про те, що не погоджується на запропоноване їй місце для розміщення тимчасової споруди (кіоску).
16.06.2014 року Виконавчий комітет міської ради направив ФОП ОСОБА_4 претензію № 1 (а.с.31) з вимогою демонтувати тимчасову споруду (кіоск). 15.07.2014 року від ФОП ОСОБА_4 надійшла відповідь на претензію (а.с.32), згідно якої відповідач вимоги позивача не визнає.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 7. договору термін його дії до 01.04.2014 p.
В порядку ст. 764 ЦК України позивач направив відповідачу заперечення проти продовження договору (лист від 11.04.2014 р. за № 01-26/778, а.с. 26), який відповідач отримала 17.04.2014 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 3760004178713 (а.с. 26).
Факт отримання відповідачем вищезазначеного листа підтверджується висновком № 970 судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах справи господарського спору № 917/1640/14 від 17.12.2014 р. (а.с. 119-121), відповідно до якого “підпис в графі “за довіреністю” у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 11.04.2014 р. виконаний ОСОБА_4 шляхом виконання підпису у вигляді перших літер прізвища з лівим нахилом почерку.
Також цей факт підтверджується висновком експертизи №6175/6176/15-32, від 15.07.2015 року, за результатами проведення додаткової експертизи у господарській справі № 917/1640/14, за результатами якого підпис ОСОБА_4, що міститься у рядку «за довіреністю» у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 11.04.2014 року (а.с. 312), виконаний ОСОБА_4.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідачки на те, що в конверті (а.с.165) знаходився лист прес-служби Миргородської міської ради (а.с. 166), оскільки даний лист не містить найменування юридичної особи, підпису та печатки відправника.
За таких обставин, відсутність опису вкладення в лист від 11.04.2014 р. за № 01-26/778 не є підставою для спростування факту направлення позивачем на адресу відповідачки вищезазначеного листа.
Колегія суддів вважає не обґрунтованим твердження відповідача про те, що у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 3760004178713 (а.с. 26) підпис особи, яка отримала кореспонденцію, належить її сестрі - ОСОБА_5, оскільки згідно п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Стосовно клопотання відповідача (вх.11940, від 17.08.2015 року) колегія суддів зазначає наступне відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.
Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.
При таких обставинах колегія суддів зазначає, що докази надані представником відповідача, щодо находження ОСОБА_4 за кордоном в день, який вказано в повідомлені про отримання, не було подано до суду першої інстанції, та вмотивованого пояснення щодо неможливості надання цього доказу до суду першої інстанції позивачем не було надано. Крім того, в судді першої інстанції відповідач взагалі посилався на те, що лист отримала її сестра.
Разом з тим в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 3760004178713 відсутня відмітка про те, що кореспонденція отримана сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_5.
Надаючи оцінку доказам, колегія суддів відає превагу висновкам почеркознавчої експертизи, а не інформації, яка міститься в закордонному паспорті, яка не підтверджена належними доказами уповноважених органів.
Колегія суддів також вважає безпідставним і посилання відповідача на те, що відносини між сторонами регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки окремий конструктивний елемент благоустрою - покриття вулиці Гоголя, 98/6, площею 16,0 м2 не відноситься до об'єктів оренди, зазначених у ст. 4 вищезазначеного Закону.
Колегія суддів також зазначає, що рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 16.04.2014 р. № 264 (а.с. 27) є чинним і доказів оскарження відповідачем даного рішення суду не надано.
Відповідно до п. 2.2.3. договору, орендар зобов'язаний демонтувати об'єкти для здійснення господарської діяльності протягом 10 днів після закінчення терміну дії договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання п. 2.2.3. договору відповідач не надала.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи тому рішення господарського суду Полтавської області від 13 січня 2015 року у справі № 917/1640/15 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 13 січня 2015 року у справі № 917/1640/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 18.08.2015 року
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.