"18" серпня 2015 р.Справа № 923/807/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
суддів: Величко Т.А.,
ОСОБА_1
секретарі - Альошиній Г.М.
за участю представників:
Від прокурора: Закернична І.П.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Слобожанське” Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Славія”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 08 липня 2015р.
у справі № 923/807/15
за позовом: Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі: Головного управління Держземагенства у Херсонській області та Херсонської обласної державної адміністрації
до Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія"
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
У травні 2015 прокурор Дніпровського району м. Херсона звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Херсонській області та Херсонської обласної державної адміністрації до Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірма "Славія" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003р., укладеного між Херсонською обласною державною адміністрацією та дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", зареєстрованого у Херсонській міській філії ДП "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру" 03.12.2003р. за № 040371301639, шляхом викладення пункт 2.3 в наступній редакції: "2.3 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок Антонівської селищної ради в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".
Позовні вимоги обґрунтовувалися необхідністю приведення спірного договору у відповідність до чинного законодавства України. При цьому, прокурор посилався на приписи ст. ст. 632, 651 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 288 Податкового кодексу України.
Дочірнє підприємство „Слобожанське” ТОВ Агрофірма „Славія” не визнало позов посилаючись на недотримання порядку внесення змін до договору оренди, передбаченого положеннями ст. 188 ГК України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 08 липня 2015 року (суддя - Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003р., укладеного між Херсонською обласною державною адміністрацією та дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", зареєстрованого у Херсонській міській філії ДП «Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру» 03.12.2003р. за № 040371301639, виклавши пункт 2.3 в наступній редакції: "2.3 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок Антонівської селищної ради в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".
Рішення мотивовано встановленими по справі обставинами, на підставі яких господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для внесення змін до спірного договору у зв'язку із зміною розміру річної орендної плати за землю та необхідністю приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням ДП „Слобожанське” ТОВ Агрофірма „Славія” звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зроблено помилковий висновок про можливість задоволення вимог позивача у зв'язку з тим, що не було дотримано порядку внесення змін до договору оренди, передбаченого положеннями ст. 188 ГК України.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та прокурор були заздалегідь повідомлені належним чином, проте сторони не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.11.2003 року між Херсонською обласною державною адміністрацією як орендодавцем та дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 03.12.2003р. за № 040371301639, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17.11.2003р. № 1188 за актом приймання - передачі в натурі передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 287 га, яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років.
Пунктом 2.3 даного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 18,20 грн./га на рік в термін до 31.12.04р. Орендна плата вноситься у бюджет Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата вноситься орендарем з моменту реєстрації договору оренди. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Розмір орендної плати змінюється орендодавцем у випадках і з моменту: - змін умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Листами від 25.04.2014р. № 01-12-1139 та від 08.05.2015р. № 32-28-0.2-1143/2-15 Управління Держземагенства у м. Херсоні Херсонської області повідомляло відповідача про те, що Законом України від 27.04.2014р. № 1166 - VII внесені зміни до статті 288.5 Податкового кодексу України, а саме річний розмір орендної плати не може бути менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим вимагало у найкоротшій термін звернутися до Головного управління Держземагенства у Херсонській області, як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, для укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської селищної ради, щодо зміни розміру орендної плати.
Проте, відповідач залишив ці звернення без відповіді і задоволення.
Посилаючись на те, що сторони не досягли згоди щодо внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки, прокурор Дніпровського району м. Херсона звернувся до господарського суду з даним позовом.
За приписами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).
Відповідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Законом України № 2756-VI від 02.12.10р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", що набрав чинності з 01.01.11р., змінено, зокрема, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі": слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", частини четверту, п'яту і сьому виключено.
Статтею 288.5., підпунктом 288.5.1. ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).
Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в т.ч. може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі».
Отже, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється у договорі.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення прокурора до суду з позовом про внесення змін у спірний договір оренди щодо розміру орендної плати за земельну ділянку між сторонами не було підписано відповідних змін до договору оренди, що свідчить про наявність між сторонами відповідного спору. Більш того, змін у договір оренди щодо розміру орендної плати за земельну ділянку не було внесено сторонами і під час розгляду даної справи.
Також судом установлено, що пунктом 2.3 договору оренди від 25.11.2003р. передбачена можливість зміни розміру орендної плати у випадках підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, а також в інших випадках передбачених законодавчими актами України.
З огляду на те, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, що сторонами у договорі оренди земельної ділянки від 25.11.2003р. передбачена можливість перегляду орендної плати, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що внесення змін щодо розміру орендної плати у договір оренди земельної ділянки у зв'язку з визначенням у договорі розміру орендної плати меншим, ніж того вимагає діюче законодавство України, відповідає вимогам чинного законодавства та обґрунтовано задовольнив позов.
Недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України стосовно обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду за наявності спору, тобто, відсутності згоди на зміну договору (постанова Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі № 28/5005/640/2012).
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи все вищевикладене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування правильного рішення місцевого суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Херсонської області від 08 липня 2015 року у справі № 923/807/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Слобожанське” Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Славія” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Величко Т.А.
ОСОБА_1