83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.06.2013р. Справа № 905/3357/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк,
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область,
про: стягнення 6503грн.99коп.
За участю представників сторін
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область, про стягнення суми основного боргу в розмірі 4784грн.06коп., пені в розмірі 763грн.12коп. та 20% штрафу в розмірі 956грн.81коп., при цьому відповідно до вступної частини позову ціна позову визначена позивачем у розмірі 6503грн. 30коп.
Але за арифметичним підрахунком суду, враховуючи вказаний у прохальній частині позову розмір позовних вимог, ціна позову складає 6503грн. 99коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № МХ/7 від 18.03.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.
29.05.2013р. відповідач через канцелярію суду звернувся з клопотанням відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні 30.05.2013р.
30.05.2013р. позивач через канцелярію суду звернувся з клопотанням відкласти призначений на 30.05.2013р. розгляд справи у зв'язку з ускладненням отримання витребуваних судом доказів по справі.
Ухвалою від 30.05.2013р. через невиконання сторонами вимог ухвали від 14.05.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.06.2013р.
Як свідчать матеріали справи, сторони не забезпечили участь своїх представників в судових засіданнях, вимог ухвал суду не виконали, в тому числі відповідач не довів до відома суду правової позиції зі спору по суті вимог. Факт обізнаності сторін про час розгляду справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал суду, що унеможливлює порушення їх процесуальних прав в цій частині.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.
З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
18.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк (постачальником) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область, (покупцем) був укладений договір поставки № МХ/7 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується за замовленням Покупця передати йому у власність хлібобулочні та кондитерські вироби (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її у порядку та строки, визначені дійсним договором.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що постачання продукції відбувається по товарно-транспортній накладній (ф. №1-ТТН (хліб), далі «накладна»). Право власності на продукцію, ризики втрати або псування продукції переходять до покупця з моменту її підписання.
Відповідно до п. 4.4 договору приймання продукції по кількості та якості провадиться покупцем при вивантаженні продукції. При виявлені браку під час приймання покупець має право повернути продукцію, зробивши про це відмітку у накладній. Підписання накладних від імені покупця вважаються підтвердженням згоди останнього на поставку продукції за цінами, у кількості та в асортименті, зазначених у накладній.
Згідно із п.5.1 договору кількість товару, котрий постачальник постачає, а покупець приймає зазначається у накладній. Ціна товару встановлюється на підставі діючого прейскуранту (прас-листа)постачальника. Ціна зазначається у накладній. Ціна може бути змінена у односторонньому порядку у будь-який час. Про збільшення ціни постачальник повідомляє покупця не менш ніж за добу до дати введення нової ціни, надав нові прас-листи. Факт прийняття продукції покупцем є підтвердженням його згоди з новою ціною.
Як встановлено п.10.1 підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника або працівника покупця на накладній, засвідчений печаткою або штампом, котрий повинен містити ідентифікаційний номер. У разі ненадання покупцем зазначених печаток або штампів, наявність на накладній печатки покупця, котра співпадає з печаткою у дійсному договорі або будь-якому іншому договорі покупця, або наявність на накладній штампу, співпадаючого із штампом на будь-якій накладній, отримання товару за якою не заперечується покупцем, є підтвердженням факту отримання продукції та зобов'язанням покупця з оплати продукції та повернення тари.
У відповідності до п.10.2 постачальник не перевіряє достовірність підписів на накладних. Підпис вважається поставленим належною особою, якщо він засвідчений печаткою (штампом), зразок яких наданий постачальнику згідно п.10.1 даного договору. При цьому накладна повинна містити (машинописним або рукописним текстом) номер дійсного договору та/або код покупця.
Пунктом 10.3 договору сторони визначили, що підписанням цього договору покупець зобов'язується забезпечити у місті отримання продукції наявність штампу, яким засвідчуються підписи матеріально-відповідальних осіб у накладних. Сторони домовились, що у випадку, якщо протягом одного календарного місяця з дня підписання цього договору покупець не виконає умови даного пункту, то постачальник має право вважати підписи будь-яких осіб (з зазначенням фамілії та ініціалів) на накладних підписами осіб, уповноважених покупцем на отримання продукції, та вимагати оплати продукції за такими накладними, а покупець завчасно та без відклику погоджується сплачувати постачальнику продукцію за накладними, підписаними таким чином, та не має права висувати проти оплати заперечення, побудовані на відсутності у осіб, що поставили підписи, повноважень на отримання продукції у постачальника.
У відповідності із п. 5.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості поставленої продукції за заявкою (п.5.2.1) або з відстрочкою платежу 3 календарних дні з моменту поставки кожної партії продукції (5.2.2).
Відповідно до п. 5.3 договору сторони погодили, що оплата продукції виконується шляхом внесення покупцем грошових коштів в касу постачальника (у межах встановленого законодавством ліміту) або перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника, визначений у даному договорі.
Пунктом 5.4 договору визначено, що незалежно від призначення платежу, грошові кошти, що надійшли від покупця, відносяться постачальником в рахунок погашення самої ранньої за датою виникнення заборгованості покупця за поставлену продукцію та нараховані штрафні санкції.
Згідно із п. 9.1 договору даний договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011р.
Виходячи з доданого до позову переліку накладних, за якими виник борг, позивач посилається на те, що здійснив поставку товару, обумовлену сторонами в договорі, відповідачу за видатковими накладними №00007393 від 22.01.2012р., №00007665 від 23.01.2012р., №00008199 від 24.01.2012р., №00008636 від 25.01.2012р., №00008828 від 26.01.2012р., №00009257 від 27.01.2012р., №00009571 від 28.01.2012р., №00010078 від 29.01.2012р., №00010500 від 30.01.2012р., №00010722 від 31.01.2012р., №00011109 від 01.02.2012р., №00011538 від 02.02.2012р., №00011969 від 03.02.2012р., №00012318 від 04.02.2012р., №00012703 від 05.02.2012р., №00013010 від 06.02.2012р., №00013280 від 07.02.2012р., №00013626 від 08.02.2012р., №00014098 від 09.02.2012р., №00014476 від 10.02.2012р., №00014830 від 11.02.2012р., №00015113 від 12.02.2012р., №00015559 від 13.02.2012р., №00015939 від 14.02.2012р., №00016292 від 15.02.2012р., №00016702 від 16.02.2012р., №00017068 від 17.02.2012р., №00017366 від 18.02.2012р., №00017686 від 19.02.2012р., №00018094 від 20.02.2012р., загальною вартістю 4814рн.19коп.
Відповідно до розрахунку, сума боргу за накладною №00007393 від 22.01.2012р. складає 125грн.45коп., інші перелічені накладні за бухгалтерським обліком позивача є повністю неоплаченими, внаслідок чого позивачем заявлена до стягнення заборгованість у сумі 4784грн.06коп.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 4784грн.06коп., пені в розмірі 763грн.12коп. та 20% штрафу в розмірі 956грн. 81коп. Підставою позову є договір поставки № МХ/7 від 18.03.2011р.
Договір № МХ/7 від 18.03.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, позивачем у виконання умов договору № МХ/7 від 18.03.2011р. за видатковими накладними №00007393 від 22.01.2012р., №00007665 від 23.01.2012р., №00008199 від 24.01.2012р., №00008636 від 25.01.2012р., №00008828 від 26.01.2012р., №00009257 від 27.01.2012р., №00009571 від 28.01.2012р., №00010078 від 29.01.2012р., №00010500 від 30.01.2012р., №00010722 від 31.01.2012р., №00011109 від 01.02.2012р., №00011538 від 02.02.2012р., №00011969 від 03.02.2012р., №00012318 від 04.02.2012р., №00012703 від 05.02.2012р., №00013010 від 06.02.2012р., №00013280 від 07.02.2012р., №00013626 від 08.02.2012р., №00014098 від 09.02.2012р., №00014476 від 10.02.2012р., №00014830 від 11.02.2012р., №00015113 від 12.02.2012р., №00015559 від 13.02.2012р., №00015939 від 14.02.2012р., №00016292 від 15.02.2012р., №00016702 від 16.02.2012р., №00017068 від 17.02.2012р., №00017366 від 18.02.2012р., №00017686 від 19.02.2012р., №00018094 від 20.02.2012р. поставлений відповідачу товар - хлібобулочні та кондитерські вироби.
На вказаних накладних з боку відповідача міститься підпис про отримання товару.
Факт отримання товару від позивача за спірними накладними не спростований відповідачем. Наразі належні та допустимі докази відсутності в бухгалтерському та податковому обліку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відображення спірних господарських операцій в матеріалах справи відсутні.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № МХ/7 від 18.03.2011р.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності із п. 5.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості поставленої продукції за заявкою(п.5.2.1) або з відстрочкою платежу 3 календарних дні з моменту поставки кожної партії продукції (5.2.2).
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай» здійснив поставку товару відповідачу без здійснення покупцем 100% попередньої оплати за нього.
Враховуючи, що за накладною №00007393 від 22.01.2012р. товар був поставлений та відповідно отриманий відповідачем 22.01.2012р., строк оплати вартості товару, наступив для відповідача 25.01.2012р., а вже з 26.01.2012р. почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар; за накладною №00007665 від 23.01.2012р. товар повинен був бути сплачений до 26.01.2012р., а вже з 27.01.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; за накладною №00008199 від 24.01.2012р. товар повинен бути сплачений до 27.01.2012р., а вже з 28.01.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару; строк оплати товару за накладними №00008636 від 25.01.2012р., №00008828 від 26.01.2012р., №00009257 від 27.01.2012р., №00009571 від 28.01.2012р., №00010078 від 29.01.2012р., №00010500 від 30.01.2012р., №00010722 від 31.01.2012р., №00011109 від 01.02.2012р., №00011538 від 02.02.2012р., №00011969 від 03.02.2012р., №00012318 від 04.02.2012р., №00012703 від 05.02.2012р., №00013010 від 06.02.2012р., №00013280 від 07.02.2012р., №00013626 від 08.02.2012р., №00014098 від 09.02.2012р., №00014476 від 10.02.2012р., №00014830 від 11.02.2012р., №00015113 від 12.02.2012р., №00015559 від 13.02.2012р., №00015939 від 14.02.2012р., №00016292 від 15.02.2012р., №00016702 від 16.02.2012р., №00017068 від 17.02.2012р., №00017366 від 18.02.2012р., №00017686 від 19.02.2012р., №00018094 від 20.02.2012р. наступив для відповідача відповідно 28.01.2012р., 29.01.2012р., 30.01.2012р., 31.01.2012р., 01.02.2012р., 02.02.2012р., 03.02.2012р., 04.02.2012р., 05.02.2012р., 06.02.2012р., 07.02.2012р., 08.02.2012р., 09.02.2012р., 10.02.2012р., 11.02.201р., 12.02.2012р., 13.02.2012р., 14.02.2012р., 15.02.2012р., 16.02.2012р., 17.02.2012р., 18.02.2012р., 19.02.2012р., 20.02.2012р., 21.02.2012р., 22.02.2012р., 23.02.2012р.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, накладна №00007393 від 22.01.2012р. є спірною у сумі 125грн. 45коп., інші поставки повністю не оплачені відповідачем, у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 4784грн.06коп.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 4784грн.06коп. суду не надані, розмір боргу не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню у сумі 763грн.12коп.
Згідно положень ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, сторонами у п. 6.2 договору передбачено, що за прострочення оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення.
Дослідивши представлений позивачем розрахунок вказаних вимог суд дійшов наступних висновків:
- обраний позивачем початок періоду нарахування пені за спірними накладними не суперечить моменту настання прострочення з оплати товару;
- позивачем під час здійснення розрахунку не враховано, що загальна кількість днів у 2012р. складає 366 днів, а у 2013р. - 365 днів;
- позивачем при розрахунку пені за всіма спірними накладними не враховано, що відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Тобто спеціальним законодавством встановлено присікальний строк нарахування штрафних санкцій. Після закінчення вказаного строку їх нарахування припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Так, оскільки прострочення виконання зобов'язання з оплати товару:
- за накладною №00007393 від 22.01.2012р. виникло з 26.01.2012р., то граничним днем нарахування пені за цією накладною є 26.07.2013р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00007665 від 23.01.2012р. виникло з 27.01.2012р., то граничним днем нарахування пені є 27.07.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00008199 від 24.01.2012р. виникло 28.01.2012р., то граничним днем нарахування пені є 28.07.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00008636 від 25.01.2012р. виникло 29.01.2012р., то граничним днем нарахування пені є 29.07.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00008828 від 26.01.2012р. виникло з 30.01.2012р., то граничним днем нарахування пені є 30.07.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00009257 від 27.01.2012р. виникло 31.01.2012р., то граничним днем нарахування пені є 31.07.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00009571 від 28.01.2012р. виникло 01.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 01.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00010078 від 29.01.2012р. виникло з 02.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 02.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00010500 від 30.01.2012р. виникло 03.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 03.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00010722 від 31.01.2012р. виникло з 04.02.2012р., однак позивач відповідно до розрахунку нараховує пеню за означеною накладною з 04.03.2012р., що є його правом, однак оскільки пеня за приписами ст. 232 Господарського кодексу України нараховується від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, граничним днем нарахування пені за цією накладною є 04.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00011109 від 01.02.2012р. виникло з 05.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 05.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00011538 від 02.02.2012р. виникло 06.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 06.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00011969 від 03.02.2012р. виникло 07.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 07.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00012318 від 04.02.2012р. виникло з 08.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 08.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00012703 від 05.02.2012р. виникло 09.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 09.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00013010 від 06.02.2012р. виникло 10.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 10.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00013280 від 07.02.2012р. виникло з 11.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 11.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00013626 від 08.02.2012р. виникло 12.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 12.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00014098 від 09.02.2012р. виникло 13.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 13.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00014476 від 10.02.2012р. виникло з 14.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 14.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00014830 від 11.02.2012р. виникло 15.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 15.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00015113 від 12.02.2012р. виникло 16.02.2012р., граничним днем нарахування пені є 16.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00015559 від 13.02.2012р. виникло з 17.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 17.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00015939 від 14.02.2012р. виникло 18.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 18.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00016292 від 15.02.2012р. виникло 19.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 19.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00016702 від 16.02.2012р. виникло з 20.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 20.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00017068 від 17.02.2012р. виникло 21.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 21.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00017366 від 18.02.2012р. виникло 22.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 22.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00017686 від 19.02.2012р. виникло з 23.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 23.08.2012р.;
- прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №00018094 від 20.02.2012р. виникло 24.02.2012р., то граничним днем нарахування пені є 24.08.2012р.
Суд, з урахуванням зроблених висновків, враховуючи приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, зробивши власний арифметичний розрахунок пені за спірними накладними в межах обраних позивачем періодів, так як господарських суд позбавлений можливості змінювати періоди нарахування, визначені позивачем у розрахунку, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство”, встановив що сума пені, що підлягає задоволенню становить 359грн.63коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні пені у розмірі 403грн.50коп.
Позивачем відповідно до прохальної частини позову також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20% штрафу в сумі 956грн. 81коп., який нарахований від загальної суми заборгованості.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Так, згідно п. 6.2 договору у розі якщо прострочення оплати складає більш 15 днів, покупець, зокрема пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% суми боргу.
Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції, отриманої за спірними накладними більш ніж 15 днів, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.6.2 договору.
Перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу в розмірі 4784грн.06коп., пені в розмірі 763грн.12коп., 20% штрафу в розмірі 956грн.81коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 86147, Донецька область, м.Макіївка, кв-л. ЖелезнодорожнийАДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» (юридична адреса: 83086, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36888079) суму основного боргу в розмірі 4784грн.06коп., пеню в розмірі 359грн.63коп., 20% штрафу в розмірі 956грн.81коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 1613грн. 76коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2013р.
Суддя Ю.В. Макарова