33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"18" вересня 2012 р. Справа № 5019/1346/12
за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" м. Кузнецовськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" м. Кузнецовськ
про стягнення 1 161 грн. 24 коп., з яких 390 грн. 86 коп. - основного боргу, 713 грн. 32 коп. - пені, 5 грн. 86 коп. - 3% річних, 23грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 27грн. 36 коп. - штрафу
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1- за довіреністю б/н від 15.06.2012 р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
01.08.2012р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТзОВ "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" 1 161 грн. 24 коп., з яких 390 грн. 86 коп. - основного боргу, 713 грн. 32 коп. - пені та 5 грн. 86 коп.-3% річних, 23грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 27грн. 36 коп. - штрафу.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2012 року порушено провадження у справі № 5019/1346/12 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 04.09.2012 р.
Ухвалою господарського суду від 04.09.2012 року розгляд справи відкладено на 18.09.2012р.
У поясненнях від 10.09.2012року позивач зазначив, що відповідно до п.3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Оскільки споживачем не встановлено засобів обліку то відповідно п. 3.5 Правил в окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку.
У письмових поясненнях від 18.09.2012 року позивач звертає увагу суду на те, що ліміт водоспоживання ТзОВ "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" згідно договору становить 32,8 м.куб. У вересні та жовтні 2010 року споживачу були виставлені об'єми на рівні 34 м.куб, що перевищує ліміт водоспоживання на 1,2 м.куб. Повідомив, що перевищення ліміту пояснюється тим, що в ліміт водоспоживання входить як холодна так і гаряча вода. На ВП "Рівненській АЕС" система теплопостачання є "відкритою", тобто забір гарячої води здійснюється безпосередньо з теплових мереж. Щорічно під час підготовки об'єктів до опалювального сезону необхідно виконати вимог п.7.9.2.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, який передбачає промивання устаткування, трубопроводів місцевих теплових мереж, теплових пунктів та системи теплоспоживання. Згідно схеми балансової належності (відповідальності) сторін, витрати на промивання даного об'єкту відносяться до витрат споживача та непередбачені в розрахунку ліміту водоспоживання.
В судовому засіданні 18.09.2012р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 462грн. 18коп., з яких 390грн. 86 коп. - основного боргу, 15грн. 19коп. - пені, нарахованої за період з 25.10.2010р. по 25.04.2011р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 10грн. 70 коп. - 3% річних та 10грн. 36 коп.- інфляційних втрат, нарахованих за період з 25.10.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 15грн. 10коп. - пені, нарахованої за період з 25.11.2010р. по 25.05.2011р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р., 10грн. 20коп. - 3% річних та 9грн 77 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період 25.11.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р.
Заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.
Згідно зменшених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 462грн. 18коп., з яких 390 грн. 86 коп. - основного боргу, 30 грн. 29 коп. - пені та 20 грн. 90 коп. - 3% річних, 20грн. 13 коп.- інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих зобов'язань за договором на подачу питної води та приймання стічної води до каналізації №52/В від 10.02.2009р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором на подачу питної води та приймання стічної води до каналізації №52/В від 10.02.2009р., рахункоми № СП000879-ТВ від 31.10.2010р. та №СП000786 від 30.09.2010р., претензією №001-15/5231 від 20.05.2012р.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Ухвала суду від 20.08.2012р. про поурешння провадження у справі, ухвала суду від 04.09.2012р. про відклдаення розгляду справи направлялись на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до ЄДРПОУ - м. Кузнецовськ, Промислова зона, 31, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті до суду з відміткою - "за закінченням терміну зберігання".
Судом враховується, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а разі ненадання суду відповідної інформації-за адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
16 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" м. Кузнецовськ (Споживач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Підприємство питного водоспоживання) укладено договір № 52/В про подачу питної води та приймання стічної води до каналізації.
За умовами договору Підприємство питного водоспоживання зобов'язалось забезпечити спожива питною водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 394 м. кубічних на рік, 32,8 м. кубічних на місяць; а також примати від споживача стічні води та транспортувати до комунального трубопроводу в обсязі встановленого ліміту 394 м. кубічних на рік, 32,8 м. кубічних на місяць, а споживач зобов'язується оплачувати вартість наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення за встановленими у звітному періоді тарифами та у строк, що передбачений договором (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що забезпечення питною водою Споживача здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" №2191-ІІІ від 10.01.2002р. та з врахуванням вимог нормативних актів, які регулюють та встановлюють порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п.2.1 договору на момент укладення даного Договору тариф на послуги встановлені у розмірі: водопостачання -1,64грн. без ПДВ за 1 м. кубічний; водовідведення -2,53грн. без ПДВ за 1 м. кубічний.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата за надані послуги повинна бути здійсненна споживачем до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Розрахунки проводяться на підставі рахунків, які направляються Споживачеві Підприємством питного водопостачання, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підприємства питного водопостачання (п.2.7 договору).
Відповідно до п.3.3 договору у разі відсутності засобів обліку кількість спожитої води встановлюється у відповідності з розрахунком ліміту водоспоживання даного договору.
За умовами п.3.4 договору Споживач щомісячно подає підприємству питного водопостачання звіт про фактичне споживання води. Дата зняття споживачем показників приладів обліку - 25-те число поточного місяця; подання звіту підприємству питного водопостачання - не пізніше 28-го числа поточного місяця.
Пунктом 7.5 договору, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання останньою стороною та діє до 31.12.2009 року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.2 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
На виконання умов вказаного договору позивач у вересні-жовтні 2010 року здійснив постачання відповідачу питної води за забір стічних вод на загальну суму 390 грн. 86 коп. Для оплати відповідачем наданих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем було виставлено рахунки №СП000786-тв від 30.09.2010р. на суму 195грн. 43коп. та № СП000878-тв від 31.10.2012 року на суму 195грн. 43коп.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №52/В від 10 лютого 2009 року щодо поставки питної води та приймання стічної води до каналізації свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої води та прийняття стічних вод не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на час розгляду справи становить 390грн. 86 коп.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу по оплаті поставки питної води та приймання стічної води за вересень-жовтень 2010р. у розмірі 390грн. 86 коп.
За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем відповідно до п.7.5 договору №52/В від 10.02.2009 року та з урахування приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нараховано відповідачу 15грн. 19коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки, за період з 25.10.2010р. по 25.04.2011р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 15грн. 10коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки, за період з 25.11.2010р. по 25.05.2011р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р., та відповідно до ст.625 ЦК України 10грн. 70 коп. - 3% річних та 10грн. 36 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 25.10.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 10грн.20коп. - 3% річних та 9грн 77 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період 25.11.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
У відповідності ст..11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Частина 2 ст.175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.2.5 укладеного договору відповідач зобовязався здійснювати розрахунок за використану воду до 25 числа наступним за розрахунковим.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховується, що відповідно до п.1.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що забезпечення питною водою Споживача здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" №2191-ІІІ від 10.01.2002р. та з врахуванням вимог нормативних актів, які регулюють та встановлюють порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Оскільки споживачем не встановлено засобів обліку, то відповідно п. 3.5 Правил в окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо), розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку за розрахунковий період за погодженням з виробником, здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими п.1.1 договору №52/В на подачу води з водопроводу та приймання стічної води до каналізації.
При цьому судом враховується, що згідно рахунків №СП000786-тв від 30.09.2010р. на суму 195грн. 43коп. та № СП000878-тв від 31.10.2012 року на суму 195грн. 43коп. кількість питної води та стічної води становить 34куб.м., що перевищує ліміт водоспоживання, передбачений умовами договору №52/в на 1,2 м.куб. Згідно пояснень позивача, в ліміт водоспоживання входить як холодна так і гаряча вода. На ВП “Рівненській АЕС”система теплопостачання є “відкритою”, тобто забір гарячої води здійснюється безпосередньо з теплових мереж. Щорічно під час підготовки об'єктів до опалювального сезону необхідно виконати вимог п.7.9.2.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, якими передбачено промивання устаткування, трубопроводів місцевих теплових мереж, теплових пунктів та системи тепло споживання. Згідно схеми балансової належності (відповідальності) сторін, витрати на промивання даного об'єкту відносяться до витрат споживача та непередбачені в розрахунку ліміту водоспоживання.
Факт наявності заборгованості відповідачем не заперечується, доказів оплати заборгованості, що є предметом позову відповідачем не подано, а також не спростовано факту отримання послуг по водопостачанню та приймання стічної води до каналізації.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги по стягненню з відповідача 390грн. 86 коп. заборгованості по оплаті за подачу питної води у вересні-жовтні 2010р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Врахувавши наведені правові норми та перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 15грн. 19коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки, за період з 25.10.2010р. по 25.04.2011р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 15грн. 10коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки, за період з 25.11.2010р. по 25.05.2011р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р., та відповідно до ст.625 ЦК України 10грн. 70 коп. - 3% річних та 10грн. 36 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 25.10.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 30.09.10р., 10грн.20коп. - 3% річних та 9грн 77 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період 25.11.2010р. по 20.08.2012р. на заборгованість по рахунку від 31.10.10р. також підлягають задоволенню.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" м. Кузнецовськ про стягнення з відповідача 462грн. 18коп., з яких 390 грн. 86 коп. - боргу за вересень-жовтень 2010р., 30 грн. 29коп. - пені, 20 грн. 90 коп. - 3% річних та 20грн. 13 коп.- інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" м. Кузнецовськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" м. Кузнецовськ про стягнення 462грн. 18коп., з яких 390 грн. 86 коп. - основного боргу, 30 грн. 29 коп. - пені та 20 грн. 90 коп. - 3% річних, 20грн. 13 коп.- інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" (м. Кузнецовськ, промислова зона, буд 31, ЄДРПОУ 34445607) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Кузнецовськ Рівненської області, ЄДРПОУ 05425046) 390 грн. 86 коп. (триста дев'яносто гривень 86коп.) - основного боргу, 30 грн. 29 коп. (тридцять гривень 29коп.) - пені, 20 грн. 90 коп. (двадцять гривень 90 коп.) - 3% річних, 20грн. 13 коп. (двадцять гривень 13коп.) - інфляційних втрат, 1609 грн. 50коп. (тисяча шісот дев'ять гривень 50коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 21.09.2012р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (Рівненська обл., м. Кузнецовськ);
3 - відповідачу рекомендованим (Рівненська область, м. Кузнецовськ, промислова зона, буд 31)