Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
28 серпня 2013 року Справа № 811/2202/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Сириці І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Ферарі»
доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Ферарі» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000970227 від 27.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 85119 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42560 грн.; №0000960227 від 27.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 89375 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44687 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ПП «Етера ВК» за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р., у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з вказаним контрагентом мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем надано письмові заперечення на позов, яким вимоги позову не визнаються з тих підстав, що за наслідками перевірки ПП «Етера ВК» встановлено, що господарські операції з реалізації та придбання товарів вказаним підприємством не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, тобто, відсутності адміністративно-технічних можливостей, які економічно необхідні для виконання такого придбання, реалізації та здійснення діяльності ПП «Етера ВК».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.08.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 02.09.2013 р.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Етера ВК» за період з 01.06.2012р. по 31.07.201»р.
Результати перевірки оформлені актом №92/22-7/30948095 від 14.06.2013 р. (т.1.а.с.9-23).
В ході перевірки встановлено порушення:
- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств за три квартали 2012 року на загальну суму 89375;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 85119 грн., в т.ч.: - за червень 2012р. - 8416 грн., - за липень 2012р. - 76703 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення: №0000970227 від 27.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 85119 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42560 грн.; №0000960227 від 27.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 89375 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44687 грн. (т.1. а.с. 7, 8).
Як вбачається з п. 3 акту перевірки позивача (а.с. 10 звор. бік) висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Етера ВК» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки вказаного підприємства, складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 01.04.2013р. №35/22-7/37097095 (т.2 а.с.158-171).
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ПП «Етера ВК», а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Етера ВК», що підтверджується копіями фінансово-господарських документів про виконання субпідрядних робіт, результати яких в подальшому передані замовникам цих робіт, в межах здійснюваної господарської діяльності позивача (т.1 а.с. 36-87, 90-249, т.2 а.с.1-147 ).
На підставі податкових накладних виписаних вищевказаним контрагентом, позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості виконаних робіт.
Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Етера ВК».
Посилання відповідача на акт перевірки ПП «Етера ВК» складений посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Етера ВК», а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки ПП «Етера ВК» так і акту перевірки позивача.
Крім того, висновки акту перевірки ПП «Етера ВК» не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаним підприємством оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки позивача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
При цьому, акт перевірки ПП «Етера ВК», на який посилається відповідач, не є первинним документом чи іншим документом, який зафіксований в бухгалтерському та податковому обліку, а отже не може бути підставою для висновків про порушення платником податків вимог податкового законодавства.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ПП «Етера ВК».
Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ПП «Етера ВК», останній мав право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі цих документів.
Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ПП «Етера ВК» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Етера ВК», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за цими господарськими операціями.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 27.06.2013 року №0000960227.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 27.06.2013 року №0000970227.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2294,00 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 02.09.2013р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1