83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
07.09.09р. № 04-05/5/52-9б
Суддя господарського суду Донецької області Чорненька І.К.
Розглянувши матеріали за заявою боржника Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь
про банкрутство
02.09.2009р. господарському суду Донецької області надана заява про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь, на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Надана суду заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:
Ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає: “Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. ”
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В заяві Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь, вказано, що 08.06.2009р. засновником Товариства було прийнято рішення про ліквідацію підприємства.
Ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” передбачає, що: „Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.”
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).
Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
У зв'язку з чим, при поданні заяви до суду боржник повинен надавати довідку з Єдиного державного реєстру, яка містить дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).
До заяви Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь не надано довідку з ЄДР.
За приписами ч.1 ст.51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.4, ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
В заяві не вказано відомостей та до заяви не надано документів, які підтверджують, що після публікацію до ліквідаційної комісії звернулися кредитори із заявами з вимогами до боржника.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку, тобто аудиторським висновком.
Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника у порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є:
- проведення інвентаризації майнових активів;
- оцінка вартості наявного майна боржника;
- визначення повного обсягу кредиторської заборгованості
в порядку ст.60 Господарського кодексу України.
В заяві не вказані відомості щодо проведення інвентаризації майна, оцінки майна, проведення аудиторського висновку, та до заяви Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь не надані:
- матеріали інвентаризації;
- оцінка майна;
- перелік кредиторів та дебіторів;
- документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості;
- аудиторський висновок.
Ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає: “Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з урахуванням вимог цього Закону.”
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи підлягють поверненню без розгляду.
Керуючись ст. 7, ст. 9, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 34, п.3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, ст.ст. 17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, приймаючи до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. по справі № 49/232-б, суд, -
Заяву Приватного підприємства „ЗЕВС ПЛЮС”, м. Маріуполь про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.
Додаток: заява з доданими документами на 25 аркушах.
Суддя Чорненька І.К.
Вик. Петрова Л.Є. тел. 305-67-79
Надруковано примірників - 2 :
1 - господарському суду Донецької області,
1 - сторонам,