Справа №591/1916/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кривцова Г. В.
Номер провадження 22-ц/788/1462/15 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О.
Категорія - 35
12 серпня 2015 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сибільової Л. О.,
суддів - Дубровної В. В. , Лузан Л. В. ,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником ОСОБА_4,
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2015 року
у справі за позовом прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного вилову риби,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2015 року позов прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області на рахунок Косівщинської сільської ради Сумського району збитки, заподіяні внаслідок незаконного вилову риби в розмірі 6715 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі відповідач в особі представника ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати.
Вказує, зокрема, що судом проігнорована довідка Сумського обласного управління водних ресурсів від 04 травня 2015 року №581, згідно якої Косівщинське водосховище будувалось для технічного водопостачання ПАТ «Сумихімпром», основне призначення якого - технічне водопостачання, а тому виловлена ОСОБА_3 риба не може бути сазаном, а є звичайним коропом, тому що вона виловлена не у природній водоймі, а у водоймі, штучно створеній.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, прокурора, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
19 березня 2015 року прокурор м. Суми звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області, мотивуючи вимоги тим, що 23 серпня 2013 року о 07 год. 00 хв. ОСОБА_3 на водоймі в с. Косівщина Сумського району з гумового гребного човна здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову.
Відповідач виловив риби загальною вагою 20 кг., серед яких: карась сріблястий - 101 шт., окунь - 6 шт.; сазан - 16 шт., чим порушив п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.
Відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209, оцінка шкоди не залежить від розміру та ваги водних біоресурсів. Відповідач заподіяв збитки рибному господарству України на суму 6715 грн.
Постановою Сумського районного суду від 18 вересня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією на користь держави знарядь вчинення правопорушення.
Завдані збитки в сумі 6715 грн. ОСОБА_3 у добровільному порядку не відшкодовані.
Згідно п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і використання тваринного світу, в порядку і в розмірах, встановлених законодавством України.
Прокурор посилався на те, що на прокуратуру, відповідно до ст.121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом, і згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, та на те, що кошти місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області збитки у розмірі 6715 грн.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 порушені вимоги закону про охорону, використання і відтворення тваринного світу, здійснений незаконний вилов риби, чим завдано шкоду державі в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області.
Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою Сумського районного суду від 18 вересня 2013 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення - грубе порушення правил рибальства, передбаченого ч.4 ст. 85 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення - двох сіток з ліски (а.с.8).
Вказана постанова не оскаржувалась і набрала законної сили.
Постановою встановлено, що 23 серпня 2013 року о 07 год. 00 хв. ОСОБА_3 на водоймі в с. Косівщина Сумського району з гумового гребного човна здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову - двома сітками із ліски, спіймав риби: карась сріблястий - 101 шт.; окунь - 6 шт.; сазан - 16 шт., загальною вагою 20 кг., заподіявши збитки рибному господарству України на 6715 грн. (а.с.8).
Згідно протоколу №000499/650 від 23 серпня 2013 року про адміністративне правопорушення у ОСОБА_3, який притягається до адміністративної відповідальності, виявлені: човен гумовий веслувальний, дві сітки ліскові; риба: карась сріблястий - 101 шт.; окунь - 6 шт.; сазан - 16 шт. Загальна вага 20 кг. (а.с.5).
Згідно акту зважування водних живих ресурсів від 23 серпня 2013 року, вага вилученої риби в с. Косівщина Сумської області становить: карась сріблястий 101 шт. = 14 кг.; окунь 6 шт. = 1 кг.; сазан 16 шт. = 5 кг (а.с.56).
Відповідно до приймального акту №000499 від 23 серпня 2013 року, прийняті на склад Сумської ТО рибохорони: 2 сітки ліскові та вказана кількість риби (а.с.57).
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом риби ОСОБА_3 на водоймі в с. Косівщина Сумського району, згідно протоколу №000499/650 від 23 серпня 2013 року, розмір шкоди складає: карась сріблястий - 101 шт. х розмір стягнення за один екземпляр 17 грн. = 1 717 грн.; окунь - 6 шт. х 17 грн. = 102 грн.; сазан - 16 шт. х 306 грн. = 4 896 грн.; всього на суму 6 715 грн. (а.с.6).
Відповідно до ст. ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані, зокрема, відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора, оскільки відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки тваринному світу.
Згідно п. п. 3.15, п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, заборонений лов водних живих ресурсів із застосуванням, зокрема, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань; застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, обчислюється згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 року «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України».
Відповідно до вказаної Постанови, оцінка шкоди не залежить від розміру та ваги водних біоресурсів, розрахунок розміру шкоди за незаконне добування одного екземпляра риби встановлюється в залежності від виду риби та становить: за один екземпляр карася сріблястого та окуня - 1 неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто 17 гр., один екземпляр сазана - 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 306 гр. (а. с. 7).
При вирішенні спору суд обґрунтовано врахував наданий Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області експертний висновок науково-дослідного інституту Азовського моря «Щодо застосування назв аборигенного представника іхтіофауни України сазана», згідно якого сазан або короп - це біологічно один вид риб, але має різні форми - дику та культурну. Культурна форма - короп - вирощується у спеціальних господарствах, а дика форма - сазан мешкає у різноманітних природних водоймах у стані природної волі, належить до корінних аборигенних видів риб України.
Науково обґрунтовано й більш правдиво до цих риб, які знаходяться у стані природної волі, використовувати назву «сазан». Відповідно, працівники органів рибоохорони при встановленні порушень Правил рибальства, оформленні документів про незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, зокрема, цих риб в стані природної волі, повинні застосовувати назву «сазан» (а.с. 58-59).
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом доказів про те, що водойма, де здійснював незаконний вилов риби відповідач, є штучною водоймою, а тому виловив не сазана, а коропа, за що законом не передбачена відповідальність, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідач при цьому посилається на листа Сумського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 04 червня 2015 року, згідно якого Косівщинське водосховище будувалось для технічного водопостачання ПАТ «Сумихімпром», у 2006 році водосховище та його гідроспоруди були передані у комунальну власність Сумській районній раді. Станом на 23 серпня 2013 року та на теперішній час Косівщинське водосховище знаходиться в комунальній власності та не використовується для цілей рибного господарства (а.с.67 - 68).
Проте відповідач не спростував доводів позивача про те, що, у вказаній водоймі, хоча і створеній штучно для технічного водопостачання ПАТ «Сумихімпром», водяться види риб, які не відносяться до штучно розведених, а відносяться до аборигенних видів, тобто таких, які знаходяться в природному стані, а тому при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно відповідача було обґрунтовано встановлено, що він виловив саме сазана, а не коропа, за вилов якого, як він стверджує, не передбачена цивільно-правова відповідальність.
Доводи відповідача про те, що сазан існує в стані природної волі, а в штучно створеній водоймі він є звичайним коропом, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що у вказаній водоймі риба штучно не розводиться.
Факт вилову саме сазана, тобто коропа дикої форми, встановлений підписаними відповідачем вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, актом зважування вилученої у нього риби, постановою суду, з якою погодився і її не оскаржив відповідач.
З огляду на зазначене суд обґрунтовано послався в рішенні на положення ч. 4 ст. 61 ЦПК України, згідно якого постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, відповідач не спростував і тієї обставини, що в селі Косівщина Сумського району вказане водосховище, де відповідач ловив рибу, створене в руслі ріки Сумка, воно не є ізольованою водоймою, тому що вказана річка з одного боку втікає в це водосховище, а з іншого - витікає, що доводить, що вказана риба є саме сазаном, який водиться там в дикому вигляді, а не коропом (а.с.33).
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд, вірно встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, для скасування чи зміни якого підстави відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -