31 січня 2012 р. < Текст >Справа № 4042/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною, -
У листопаді 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок виплат із 2007 по 2008 роки; стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки в розмірі 8456,80 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір'ю малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй як матері двох малолітніх дітей, що здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі: за 2007-2008 роки, оскільки п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на вказаний рік дію частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року. Зазначеним Рішенням визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст. 12, ст. 15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям
Головуючий у 1-й інст. суддя Плахтій І.Б. ряд. ст. зв. № 10.3.3 суддя-доповідач ОСОБА_4 справа № 2а-7885/09/0308 справа № 4042/10/9104.doс
з дітьми»та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення»цього закону за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до
ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позивач має право на виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Крім того, суд першої інстанції зазначає, що у 2008 році допомога позивачу нараховувалась та виплачувавалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року та ухвалити нове рішенння, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, зазначає, що ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено,що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 являється матір'ю малолітніх дітей - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження від 06.12.2005 року та від 18.09.2008 року, виданими відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом липня-грудня 2007 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку в таких розмірах: за липень - 90,00 грн., серпень - 90,00 грн., вересень - 90,00 грн., жовтень - 90,00 грн., листопад - 90,00 грн., грудень - 90,00 грн. та протягом 2008 року по 130,00 грн. щомісяця, що стверджується довідкою від 01.10.2009 року, виданою Департаментом соціальної політики Луцької міської ради.
ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку призначено з листопада 2008 року. Позивач за листопад 2008 року отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 173,32 грн. та протягом грудня 2008 року та січня-вересня 2009 року по 130,00 грн. щомісяця, що стверджується довідкою від 26.10.2009 року, виданою Департаментом соціальної політики Луцької міської ради.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивач мала право на виплату грошової допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного з врахуванням вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковане 12.07.2007 року, то позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права на виплату допомоги у липні 2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом лише 05.11.2009 року, а відповідач наполягав на застосуванні строків звернення до суду. В матеріалах справи відсутні будь-які доводи позивача, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, а тому не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо виплати допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-6 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 20908 року - 526 грн., з 1 квітня 2008 року - 538 грн., з 1 липня 2008 року - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункту 8 пункту 8 з розділу VІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%, з 1 січня 2009 року - 75%, з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців.
З огляду на наведене, у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувавалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, зазначені норми Закону України «Про державний бюджет Україна на 2008 рік», які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є чиними, тому правомірним є застосування відповідачем в 2008 році розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленого законом про держбюджет на відповідний рік.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради задовольнити.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року у справі № 2а-7885/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_5