24 січня 2012 р. < Текст >Справа № 4584/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Яворського І.О.
за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача з вилучення майна, що мало місце 22.09.2010 року на ділянці траси Київ-Чоп в районі м. Свалява Закарпатської області, з вантажного автомобіля марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та зобов'язати відповідача повернути незаконно вилучене майно.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що він придбав в місті ОСОБА_3 предмети одягу й перевіз цей товар для подальшої реалізації до Закарпатської області. Разом з тим, оскільки виникли труднощі у реалізації товару на території Закарпатської області, він вирішив продати його в місті Києві, а тому доручив громадянину ОСОБА_3 організувати перевезення предметів одягу у 211 тюках до міста Києва. Однак 22 вересня 2010 року на шляху руху зазначений товар був вилучений працівниками податкової міліції та повернутий йому не був.
Крім того, позивач зазначає також, що ні статтею 97 КПК України, ні Законом України «Про державну податкову службу», ні Законом України «Про міліцію» не передбачено право відповідача здійснювати вилучення майна при даних обставинах, у зв'язку з чим такі дії відповідача є неправомірними. Право власності позивача на вилучене майно підтверджується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, довідкою ОСОБА_2, наданою у відповідь на судовий запит та його поясненнями в якості третьої особи, актом приймання передачі вантажу, поясненнями самого позивача. У зв'язку з наведеним наявні всі підстави для зобов'язання відповідача повернути позивачу вилучене майно.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не було представлено працівникам податкової міліції будь-яких доказів, в тому числі і договору перевезення, які підтверджували б право власності позивача на вантаж, у зв'язку з чим зазначений товар було правомірно вилучено та поставлено на облік як безхазяйний. Крім того, на момент перевезення товару були відсутні
Головуючий у 1-й інст. суддя Большакова О.О. ряд. ст.зв. № 14 суддя-доповідач ОСОБА_4 справа № 2а-4024/10/0770 справа № 4584/11/9104
будь-які товаросупровідні та бухгалтерські документи. Згідно товарно-транспортної накладної та реєстру декларацій вказаним автомобілем здійснювалося перевезення будівельних матеріалів, виробів з деревини, електрообладнання, обладнання для басейнів, дитячих товарів (аксесуарів), канцтоварів, керамічних виробів, тощо. Водій вантажного автомобіля ОСОБА_5 22.09.2010 року надав пояснення, згідно з якими вантаж, який він перевозить, було завантажено вночі 21.09.2010 року у м. Берегово Закарпатської області у вигляді великих поліетиленових пакетів (тюків).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не враховано доводи та докази, які підтверджують неправомірність дій відповідача по вилученню майна. Зокрема, не враховано доводів щодо відсутності правових підстав для такого вилучення (за відсутності кримінальної справи чи провадження в справі про адміністративне правопорушення). В оскаржуваній постанові не вказано, в чому полягає хибність таких доводів. Так само, при винесенні оскаржуваної постанови без будь-якої аргументації було відхилено доводи та докази чинності усного договору перевезення, відсутності обов'язку власника доводити своє право власності на майно, не обмежене в обігу (пріоритет правомірності набуття власності), відсутності компетенції відповідача на проведення перевірок даного виду. Судом не взято до уваги докази - показання свідків і довідки, які підтверджують, що власником вилученого майна є саме позивач. Крім того, судом першої інстанції не названо жодного нормативно-правового акту, який би підтверджував право податкової міліції вилучати майно за відсутності провадження по кримінальній справі, чи справі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору в адміністративній юрисдикції є публічно-правові відносини. До юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до розпорядження Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 9 квітня 2010 року № 50-р було вирішено провести оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою «Щит» 22 вересня 2010 року працівниками відділу по боротьбі з незаконним обігом товарів Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області на автошляху Чоп-Київ поблизу міста Свалява було здійснено перевірку відповідності документів на вантаж, що перевозився вантажним автомобілем марки «ДАФ», державний номер НОМЕР_1 з причепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно товарно-транспортної накладної та реєстру декларацій вказаним автомобілем здійснювалося перевезення будівельних матеріалів, виробів з деревини, електрообладнання, обладнання для басейнів, дитячих товарів (аксесуарів), канцтоварів, керамічних виробів, тощо. Під час огляду працівниками податкової міліції було виявлено, що в автомобілі містився інший товар, а саме предмети одягу в кількості 26903 одиниці (зокрема, 91 шуб жіночих, 1270 пальт жіночих, 5325 напівпальт жіночих, 2025 курток чоловічих, 9103 курток жіночих, 2605 кофт жіночих, 306 светрів чоловічих, 440 жакетів жіночих, 702 комбінезонів дитячі, 110 курток дитячих, тощо). Вантаж було вилучено для проведення перевірки та передано на зберігання в складське приміщення ЗАТ «Автопорт-Чоп», де зберігається як знахідка, що підтверджено відповідним протоколом огляду від 22 вересня 2010 року. Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки «ДАФ», державний номер НОМЕР_1, з якого 22 вересня 2010 року працівниками податкової міліції було вилучено вантаж (предмети одягу), належить громадянину ОСОБА_6
Згідно ст. 11 Закону України «Про міліцію» посадові особи податкової міліції мають право проводити огляд транспортних засобів і вилучати документи на предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду здоров'ю; проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства з урахуванням положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», інших законів з питань оподаткування; проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством; вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку.
У матеріалах справи знаходиться протокол огляду транспортного засобу та причепа від 22 вересня 2010 року із змісту якого вбачається, що огляд транспортного засобу та причепа проводився з дотриманням вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України. Водій транспортного засобу ОСОБА_5 був ознайомлений зі ст.190 КПК України та дав добровільну згоду на проведення огляду вантажного автомобіля працівниками податкової міліції. Працівниками податкової міліції було відібрано пояснення у водія автомобіля згідно ст. 97 КПК України.
На думку суду апеляційної інстанції, спірні відносини, які виникли між позивачем та посадовими особами податкової міліції, не є управлінськими, в зв'язку з чим даний спір не містить ознак публічно-правового та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Адміністративний суд не має повноважень на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі № 2а-4024/10/0770 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.01.2012 року.