33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"02" липня 2013 р. Справа № 918/971/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до відповідача ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"
про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 13 619 грн. 47 коп.
Суддя Андрійчук О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 44 від 13.05.2013 року
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 18-12 від 03.01.2012 року
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі-відповідач) про стягнення 13 619,47 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
12.09.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 270000125/0036 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 330,0 кВт, а споживча оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.
Відповідно до підп. 2.3.3. п. 2.2. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок зняття показів обліку електричної енергії та розрахунків».
Усупереч наведеному відповідач свої зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, рахунок за активну електричну енергію № НОМЕР_1 від 20.05.2013 року на суму 13 619,47 грн. не оплатив.
В матеріально-правове обґрунтування позивач посилається на ст.ст. 11, 526, 527, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 222, 275, 276 ГК України, п.п. 6.1.-6.4. Правил користування електричною енергією, ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» тощо.
Ухвалою суду від 25.06.2013 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач вимог позовної заяви не заперечив, однак пояснив, що заборгованість виникла внаслідок важкого фінансового становища відповідача та відсутністю коштів для проведення розрахунків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.09.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 270000125/0036 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 6 кВт, а споживча оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.
За п. 10.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, відтак останній вважається продовженим.
Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.
За умовами пункту 2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (додаток № 3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та додаток № 3.1 "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").
Споживач, у свою чергу, зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, які передбачені додатками № 1, 2, 8 до цього договору; повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 3. додатку № 4 до договору, п. 8.3. договору на постачання електричної енергії розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника з рахунка споживача.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 21 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.
За умовами п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, та 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію (п. 8.5. Договору).
Згідно з п. 4 додатку № 4 до договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання - по 30% до 5-го та 15-го числа щомісячно. Споживач самостійно розраховує та вносить суму планового платежу без надання постачальником окремого рахунку.
Пунктом 5 додатку № 4 до договору передбачено, що обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий період визначається відповідно до Звіту про використану електроенергію.
Умовами п. 4 додатку № 4 до договору передбачено, що відповідно до визначеної згідно з п. 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунка.
Відповідно до підп. 6.11. п. 6 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.
Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 275 ГК України.)
Згідно з підп. 8.1. п. 8 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України;
Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.
На виконання умов договору постачальник здійснив постачання електричної енергії споживачу.
Однак відповідач оплату за спожиту електроенергію в обсязі та строки, визначені умовами договору, не проводить.
Згідно з рахунком за активну електричну енергію № НОМЕР_1 від 20.05.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 13 619,47 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензії № 219 від 15.05.2013 року, № 298 від 10.06.2013 року, до яких були додані рахунки та акти звіряння розрахунків, що стверджується фіскальними чеками, однак оплати не отримав.
Розмір заборгованості в розмірі 13 619,47 грн. стверджується також актом звіряння розрахунків від 20.06.2013 року, підписаним обома сторонами.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі за вказаний позивачем період, не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Остафова,7, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» (вул. Кн. Володимира,71, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 05424874) 13 619,47 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 720,50 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складене 02.07.2013 року.
Суддя Андрійчук О.В.