33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"20" листопада 2012 р. Справа № 5019/1668/12
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2 селищної ради
про визнання права власності
Суддя Андрійчук О.В.
В засіданні приймали участь:
від позивача : ОСОБА_3, угода-доручення від 17.09.2012 року
від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У жовтні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Гощанської селищної ради (надалі-відповідач) про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна -магазин «Вулик», площею 172,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності,11 б, смт. Гоща Гощанського району Рівненської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
Позивач на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 296324, виданого 20.05.2009 року, здійснив реконструкцію нежитлової будівлі, торгівельного кіоску, що розташований по вул. Незалежності,11б, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область та належить йому на праві власності.
За відсутності можливості належним чином оформити правовстановлюючі документи на будівлю магазину, позивач не може вільно володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним об'єктом нерухомості.
Відтак, останній просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване.
В матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. 90 ЗК України, ст.ст. 15, 16 376 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Ухвалою суду від 26.10.2012 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 06.11.2012 року.
06.11.2012 року відповідач через службу діловодства господарського суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою суду від 06.11.2012 року розгляд справи відкладено на 20.11.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.01.2001 року позивач зареєструвався як фізична особа-підприємець, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
23.04.2004 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець надав орендарю в оренду земельну ділянку площею 0,0150 га за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови (п.п. 1.1., 1.2., 2.2. договору).
Мета використання земельної ділянки -для здійснення підприємницької діяльності (п. 2.1. договору).
09.08.2004 року вказаний договір зареєстровано в Гощанському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»за № 32.
27.03.2007 року відповідачем прийнято рішення № 54, яким надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації на встановлення малої архітектурної форми на орендованій земельній ділянці по вул. Незалежності,11 «2»в смт. Гоща.
02.07.2007 року позивачем від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Гощанського району Рівненської області отримано дозвіл на встановлення малої архітектурної форми -торгівельного павільйону в смт. Гоща по вул. Незалежності,11 «а».
Районним комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро»відділу містобудування, архітектури та комунального господарства Гощанської районної державної адміністрації виготовлено будівельний паспорт на встановлення малої архітектурної форми (кіоску) за адресою: вул. Незалежності,11 «а».
14.12.2007 року відповідачем прийнято рішення № 253, яким торгівельному кіоску присвоєно поштову адресу: вул. Незалежнотсі,11 «б», смт. Гоща.
29.10.2008 року відповідачем на підставі рішення № 53 виконавчого комітету Гощанської селищної ради від 21.02.2008 року позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю, торгівельний кіоск, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності,11 «б», смт. Гоща.
30.10.2008 року право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССК № 943918.
07.11.2008 року відповідачем прийнято рішення № 1189, за яким позивачу надано дозвіл на викуп у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,015 га для обслуговування торгівельного кіоску по вул. Незалежності,11 «б»в смт. Гоща.
30.01.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,015 га по вул. Незалежності,11 «б»в смт. Гоща, який посвідчено приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 59.
Право власності позивача на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 296324 від 20.05.2009 року.
14.08.2009 року відповідачем прийнято рішення № 129, яким позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації та реконструкцію торгівельного кіоску під магазин і його добудову.
14.08.2009 року Відділенням з питань наглядово-профілактичної діяльності Гощанського РВ ГУ МНС України в Рівненській області надано висновок № 578 за наміченими проектними організаціями протипожежними заходами при виборі земельної ділянки (траси) для будівництва, згідно з яким ділянка (за вказаною адресою) за протипожежними вимогами може використовуватися під будівництво магазину ПП ОСОБА_1 за адресою: смт. Гоща,, вул. Незалежності,11а.
29.10.2009 року відповідно до висновку № 32 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, підготовленого Гощанською рай СЕС, земельна ділянка України Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Незалежності,11б, придатна для реконструкції магазину «Продукти», смт. Гоща, вул. Незалежності, 11б, ПП ОСОБА_1
Позивачем на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, власними силами та за власні кошти побудовано об'єкт нерухомого майна -магазин «Вулик».
07.11.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо видачі свідоцтва про право власності на приміщення магазину, однак відповідач листом № 02-06/1031-1 від 10.11.2009 року повідомив, що розгляд заяви позивача буде можливим виключно після надання акта вводу в експлуатацію закінченого будівництвом магазину.
Зважаючи на викладене, позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна у порядку ст. 376 ЦК України.
Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Однак, в окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.
Так, ч. 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому ч. 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).
Вирішуючи справу за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними, чи є порушення прав інших осіб.
Зважаючи на викладене судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 296324 від 20.05.2009 року.
Цільове призначення земельної ділянки -здійснення підприємницької діяльності.
Земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво, належить до земель житлової та громадської забудови.
Згідно з ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відтак, позивач, здійснивши будівництво на земельній ділянці, що відносить до земель громадської та житлової забудови, вимог земельного законодавства не порушив.
Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідача з метою оформлення права власності на самочинне будівництво, однак позитивної відповіді на своє звернення не отримав.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено висновок спеціаліста № 28 будівельно-технічного дослідження по заяві позивача про визнання права власності на добудову приміщення магазину «Вулик»від 19.10.2012 року, виконаного судовим експертом Фірми «Україна-Сервіс», який має свідоцтво № 88 на право проведення будівельно-технічних досліджень.
Згідно з вказаним висновком встановлено, що будівля магазину відповідає будівельно-технічним нормам. Досліджувані приміщення магазину «Вулик»будинку № 11 б по вул. Незалежності в смт. Гоща відповідають вимогам ДБН В.2.2-23-2008.
Отже, судом істотних порушень будівельних норм та правил за результатами самочинного будівництва магазину «Вулик»не виявлено.
Також суд, виходячи з матеріалів справи та пояснень сторін, порушень прав третіх осіб, що могли б мати місце в результаті самочинного будівництва, не встановив.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність встановлених чинним законодавством підстав для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна -магазин «Вулик»за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2012 року КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»виготовлено технічний паспорт на магазин, згідно з яким загальна площа магазину «Вулик», що знаходиться за адресою: вул. Незалежності,11 «б», смт. Гоща, становить 172,3 кв.м.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за можливе визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості -магазин «Вулик», літ. «А», загальною площею 172,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності,11 «б», смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область.
Враховуючи заяву позивача, судові витрати по розгляду даного спору покладаються на нього.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (вул. Рівненська,20, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область, 35400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості -магазин «Вулик», літ. «А», загальною площею 172,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності,11 «б», смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.11.2012 року.
Суддя Андрійчук О.В.