Справа № 760/13805/15-ц
№ 2/760/5936/15
11 серпня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Кушнір С.І.
при секретарі - Глушко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
23.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що він з 15.02.2010 по 21.11.2014 працював в ПАТ «УСК «Гарант-Авто». Після звільнення з займаної посади відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку та відповідно до довідки від 31.01.2015 №108 заборгованість ПАТ «УСК «Гарант-Авто» перед позивачем складала 33884,27 грн.
22.01.2015 Солом'янським районним судом м. Києва видано судовий наказ щодо стягнення з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату. Розрахунок по заробітній платі проведено 09.07.2015 р.
05.03.2015 р., Солом'янським районним судом м. Києва винесено рішення щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.11.2014 р. по 05.03.2015 р.
З наведених підстав з посиланнями на ст.ст. 116, 117 КзПП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період починаючи з 06.03.2015 року по день фактичного розрахунку по 09.07.2015 р. за 83 дні в сумі 53606 грн. 39 коп.
Крім того, позивач стверджує, що порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв'язків, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час слухання справи, про причини неявки суд до відома не поставив.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач працював на посаді начальника управління прикладних систем в Публічному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Гарант Авто". Наказом № 741-кго від 13.11.2014 року позивач був звільнений з займаної посади 21 листопада 2014 р. за згодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до судового наказу Солом'янського районного суду м. Києва від 22.01.2015 з відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто» стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 33884,27 грн.
Рішенням Солом'янським районним судом м. Києва від 05.03.2015 р стягнуто з відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.11.2014 р. по 05.03.2015 р. в сумі 46501,92 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Відповідно до постанови головного державного виконавця ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві Лебедєвої Л.Ю. від 16.07.2015 р. про закінчення виконавчого провадження, встановлено, що борг в сумі 33884,27 грн. стягнутий у повному обсязі та перерахований на користь стягувача платіжним дорученням від 09.07.2015 р.
Ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З точки зору закону заходи, встановлені ст.117 КЗпП України, є відповідальністю роботодавця перед працівником в разі несвоєчасного розрахунку при звільненні.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. ( Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-144ц/13).
Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Сама по собі відсутність грошових коштів у роботодавця не свідчить про відсутність вини підприємства у невиплаті заробітної плати та не виключає його відповідальності.
Згідно п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними зберігався заробіток або зберігався частково, виключаються з розрахункового періоду.
Враховуючи, що у листопаді 2014 року позивач відпрацював не повний робочий місяць, цей місяць виключають з розрахункового періоду. Повними відпрацьованими місяцями є вересень, жовтень 2014 р. Відповідно до довідки про доходи від 30.12.2014 №177, вбачається, що у вересні 2014 заробітна плата позивача складала 14945,93 грн., у жовтні 2014 заробітна плата позивача складала 14117,85 грн. Таким чином середньоденна заробітна плата позивача за один день роботи становить 645,86 грн., виходячи з наступного розрахунку: 14945,93 грн. + 14117,85 грн. / 45 (кількість відпрацьованих днів за вересень та жовтень 2014) = 645,86 грн.
Таким чином розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.03.2015 р. по 09.07.2015 р. складає 53606,38 грн.= (645,86 грн. х83 дні).
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Судом встановлено, що в зв»язку з затримкою розрахунку при звільненні, позивач був поставлений у скрутне матеріальне становище, що призвело до втрати нормальних життєвих зв»язків та змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, тривалість порушення та його наслідки, ступінь вини відповідача, та вважає, що характеру та обсягу моральних переживань позивача, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, у відповідності до вимог розумності і справедливості відповідає розмір моральної шкоди у грошовому еквіваленті 1000,00 грн.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона зобов"язань довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.
З огляду на викладене вище, вимоги позивача підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні в сумі 53606,38 грн. та моральна шкода в сумі 1000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 546,06 грн.
Керуючись ст.ст.116-117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.3, 4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 53606 грн. 38 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а всього стягнути 54606 (п»ятдесят чотири тисячі шістсот шість) грн. 38 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" на користь держави судовий збір в розмірі 546,06 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
СУДДЯ: Кушнір С.І.