Справа № 462/4837/15-ц
06 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про визначення часток у спільній сумісній власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по вул.Озерна, 16/1 у м.Львові, зокрема, що кожному із співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_3 належить по 1/2 частці земельної ділянки, а саме по 0,01455 га. Свої позовні вимоги мотивує тим, що зазначена земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності її матері ОСОБА_5 та синові ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на землю серії І-ЛВ №075987 від 20.05.1999 року. 27.01.2011 року ОСОБА_5 померла, вона, як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину після смерті матері, про що отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину. Однак, звернувшись до нотаріуса для оформлення спадкових прав на належну ОСОБА_5 частину земельної ділянки, їй було відмовлено з покликанням на те, що за життя ОСОБА_5 частки між співвласниками не визначені. Відтак, з метою оформлення нею прав на частку земельної ділянки, а також з відмовою нотаріуса оформити такі права через невизначеність часток вона змушена звернутися з таким позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав, зазначивши, що він погоджується з позовними вимогами позивача і не заперечує проти визначення кожному із співвласників по 1/2 ідеальній частині земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по вул.Озерна, 16/1 у м.Львові.
Третя особа - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, будучи належним чином повідомленою про час, день і і місце розгляду справи, не направила в суд свого представника, натомість подала суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності такого.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що на підставі державного акту про право власності на землю №І-ЛВ №075987 земельна ділянка для обслуговування житлового будинку по вул.Озерна, 16/1 у м.Львові на праві спільної сумісної власності належить матері позивача ОСОБА_5 та її синові ОСОБА_3 (а.с.5).
Також встановлено, що ОСОБА_5 померла 27.01.2011 року, позивач прийняла спадщину після смерті матері, їй видано свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.08.2011 року (а.с. 7), згідно якого вона успадкувала 1/2 частину квартири по вул.Озерна, 16/1 у м.Львові.
Із матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини ОСОБА_5 увійшла також її частка у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку, однак оскільки частки співвласників не були визначені, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на частку земельної ділянки (а.с.8) і ОСОБА_1, як спадкоємець, не може прийняти спадщину.
Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Частиною 1 ст.368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У відповідності до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ст.372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності припиняється.
Відповідно до ст.89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Як вбачається із пояснень позивача та представника відповідача, ідеальні частки співвласників земельної ділянки не визначені, домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток не досягнуто, тому суд виходить з того що їх частки є рівними.
Оскільки ОСОБА_5 померла, а ОСОБА_1, як спадкоємець бажає оформити свої права на спадкове майно після смерті матері, тому єдиними способом захисту права власності позивача на спадкове майно є визначення часток у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач погоджується з позовними вимогами щодо визначення кожному із співвласників по 1/2 ідеальній частині спірної земельної ділянки. Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то таке визнання позову згідно ст.174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.
Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач визнав позов та не заперечував проти визначення рівних часток співвласників на земельну ділянку, суд приходить до переконання, що позов підставний, ґрунтується на законі, а відтак слід визначити ідеальні частки у праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по вул.Озерна, 16/1 у м.Львові, по 1/2 частки за кожним.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 372 ЦК України, ст.89 ЗК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,0291 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вуд.Озерна, 16/1, становить 1/2, що складає 0,01455 га.
Визначити, що частка ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,0291 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вуд.Озерна, 16/1, становить 1/2, що складає 0,01455 га.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.