Справа № 462/3343/15-ц
12 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.07.2012 року і від спільного подружнього життя мають малолітню доньку Вероніку, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 звернулась з позовом в суд про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що спільне життя у них не склалося, так як між ними не було взаєморозуміння, виникали суперечності, сварки, відповідач нехтував інтересами сім'ї, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, чому з липня 2014 року проживають окремо один від одного, не спілкуються, не підтримують сімейних відносин. Шлюб носить формальний характер, а тому вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї є неможливим та недоцільним.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на мотиви такого та доповнила, що вони з відповідачем з липня 2014 року проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть і не підтримують жодних відносин. Зазначила, що має іншого мужчину, з яким має намір створити сім'ю. Вважає, що всі можливості для примирення вичерпані, будь-які підстави для збереження сім'ї відсутні. Просить позов задовольнити.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав і про причини своєї неявки суд не повідомив.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, сторони уклали шлюб 10.07.2012 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1031 (а.с.3), від шлюбу мають малолітню доньку Вероніку, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Також встановлено, що сторони проживають окремо один від одного з липня 2014 року, не ведуть спільного господарства, припинили сімейні стосунки, взагалі не спілкуються, а позивач зустрічається з другим мужчиною, втратила до відповідача хороші почуття, категорично наполягає на розірванні шлюбу.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, що призвело до втрати почуття любові та перспектив налагодження стосунків немає.
Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім'ї ОСОБА_1 неможливе, тому суд приходить до переконання, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно до ст.113 ЦК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на те, що позивач просить повернути їй дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе задовольнити таке клопотання, та повернути їй прізвище, яке вона мала до одруження, а саме - «Шибка».
З огляду на те, що позивач просила усі судові витрати залишити за нею, суд, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст.11 ЦПК України, вважає за можливе не стягувати при задоволення позову з відповідача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 липня 2012 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1031.
Після розірвання шлюбу змінити позивачці прізвище на дівоче - Шибка.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.