Справа № 462/4540/15-ц
13 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.12.2013 року і від спільного подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд про розірвання шлюбу між ним та відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що спільне життя у них не склалося, через шість місяців після укладення шлюбу стосунки між ними погіршилися, почали виникати сварки та скандали на побутовому рівні. Зазначив, що відповідачка не рахувалася з його поглядами, ставила свої інтереси вище сімейних. Відмітив, що з грудня 2014 року їхня сім'я остаточно розпалася, вони з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх відносин, шлюб носить формальний характер, а тому вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї є неможливим та недоцільним.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на мотиви такого та доповнив, що вони з відповідачем з грудня 2014 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть і не підтримують жодних відносин. Вважає, що всі можливості для примирення вичерпані, будь-які підстави для збереження сім'ї відсутні. Просить позов задовольнити.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечила, підтвердила твердження, наведені в позові, доповнила, що нічого спільного з позивачем в них немає, просить позов задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, сторони уклали шлюб 21.12.2013 року у Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №460 (а.с.4), від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Також встановлено, що сторони з грудня 2014 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, припинили сімейні стосунки.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, що призвело до втрати почуття любові та перспектив налагодження стосунків немає.
Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім'ї ОСОБА_1 неможливе, тому суд приходить до переконання, що шлюб між сторонами слід розірвати.
З огляду на те, що позивач просив усі судові витрати залишити за ним, суд, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст.11 ЦПК України, вважає за можливе не стягувати при задоволення позову з відповідача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 грудня 2013 року у Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №460.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.