Справа № 462/5062/14-ц
11 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс маркет”, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, в суд із позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути із ТОВ «Альянс маркет» матеріальну шкоду в розмірі 22698,28 грн., 10000 грн. моральної шкоди, 3000 грн. витрат на правову допомогу у кримінальному процесі та 2500 грн. витрат на правову допомогу у даній справі, а всього 38198,28 грн. Свої вимоги, мотивує тим, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 19.11.2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в тому, що він 14.12.2012 року о 18.35 год., перебуваючи поблизу супермаркету «Арсен» по вул.Кн.Ольги, 120 у м.Львові, під час конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_6, маючи умисел на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень останньому, спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. ОСОБА_5 працював на посаді старшого охоронця у ТОВ «Альянс маркет». Вважає, що протиправними діями ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка згідно 1172 ЦК України повинна бути відшкодована потерпілому роботодавцем. Матеріальна шкода полягає у витратах на оплату стоматологічних процедур в стоматологічних клініках «Дарія» і «Парк Дентал» і придбання препаратів на загальну суму 22698,28 грн. Також позивачу завдано моральної шкоди, оскільки заподіяні ушкодження спричинили ОСОБА_6 стрес, переживання, клопіт, незручності, внаслідок лікування, неможливість вільно почуватись серед оточення, крім цього травма істотно вплинула на його заняття у танцювальному колективі клубу спортивного танцю «Динамо», а ОСОБА_5 і його роботодавець ТОВ «Альянс маркет» не цікавились його станом, по даний час не вибачились перед ОСОБА_6 і його рідними. Позивач оцінив завдану моральну шкоду у сумі 10000 грн., яку вважає справедливою сатисфакцією. Позивач вважає, що стягненню на його користь підлягають 3000 грн. витрат, понесених на правову допомогу у кримінальній справі, які він розцінює як збитки, які вимушений був понести для відновлення свого порушеного права, а також 2500 грн. витрат на правову допомогу у даній справі.
Позивач і його представники позов підтримали, посилаючись на мотиви такого, який, з урахуванням уточнених позовних вимог, просять задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що за загальним правилом, встановленим ст.1166 ЦК України, суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала. Щодо посилання позивача на положення ст.1172 ЦК України, то вважає такі безпідставними, так як дійсно шкода заподіяна ОСОБА_6 працівником ТОВ «Альянс маркет» - охоронцем ОСОБА_5 в робочий час, проте діями, які не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, тому за такі дії роботодавець відповідальності не несе. При цьому наголосила, що заподіяння шкоди під час робочого дня працівником не означає, що шкода мала місце під час виконання трудових обов'язків. Відмітила, що під час виконання трудових обов'язків не можна вважати дії, які виходять за межі трудового договору, посадової інструкції, не доручалися роботодавцем, вчинені без його згоди, а також не викликані невідкладною виробничою необхідністю. Під час інциденту, який призвів до завдання шкоди, ОСОБА_5 перервав виконання трудових обов'язків, оскільки порушив вимоги своєї посадової інструкції, шкода спричинена на ґрунті особистих неприязних відносин поза територією супермаркету «Арсен». Просить в позові відмовити.
Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, при цьому подав письмові заперечення проти позову, в яких просить розглядати справу за його відсутності і відмовити в позові в повному обсязі з огляду на те, що його протиправним діям передували протиправні дії ОСОБА_6 Крім цього, зазначив, що позивачем штучно збільшено позовні вимоги.
Заслухавши пояснення позивача та його представників, представника відповідача, показання ОСОБА_6, допитаного в якості свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.п. 8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вироком Франківського районного суду м.Львова від 19.11.2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних розмірів доходів громадян. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області від 04.03.2014 року даний вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили 04.03.2014 року.
Згідно даного вироку, судом встановлено, щоОСОБА_5 14.12.2012 року близько 18.35 год., перебуваючи поблизу супермаркету «Арсен» по вул.Кн.Ольги, 120 у м.Львові, під час конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_6, маючи умисел на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень останньому, спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 струс головного мозку, рани слизової оболонки та черевної кайми верхньої губи справа, травматичну екстракцію одного зуба та перелом коронки одного зуба на верхній щелепі справа з послідуючою екстракцією коронки, котрі утворилися від удару тупим предметом в ділянку верхньої губи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №649/2012 від 18.12.2012 року могли бути спричинені 14.12.2012 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (а.с.5-8).
Згідно із ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, вирок Франківського районного суду м.Львова від 19.11.2013 року, що набрав законної сили, для суду, що розглядає дану справу про цивільно-правові наслідки дій ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6, які цим вироком були визначені як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, являється обов'язковим в частині чи мали місце ці дії та чи вчинені вони саме ОСОБА_5
Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.
Частиною ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичноїособи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) роз'яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.
Так, даними висновку експерта № 649/2012 від 18.12.2012 року (а.с. 9-10) підтверджується, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 неповнолітньому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження: струс головного мозку, рани слизової оболонки та черевної кайми верхньої губи справа, травматичну екстракцію одного зуба та перелом коронки одного зуба на верхній щелепі справа з послідуючою екстракцією коронки. Дані ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
З матеріалів справи також вбачається, що дії ОСОБА_5, які виразилися у завданні ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткотривалий розлад здоров'я, потягли за собою потребу неповнолітнього у лікуванні, у зв'язку з чим його батьками було понесено витрати на загальну суму 22698,28 грн. Дана сума витрат підтверджується товарними чеками та списком проведених процедур на суму 1860 грн. у стоматологічній клініці «Дарія» за 24-26.12.2013 року, фіскальними чеками про придбання медичних препаратів на суму 400,28 грн., квитанціями про придбання препаратів та надання стоматологічних послуг у стоматологічній клініці «Парк Дентал» на суму 20438 грн. (а.с. 16-29, 78-81). Оскільки ОСОБА_5 є винним у завдані зазначених тілесних ушкоджень, між такими його діями та лікуванням ОСОБА_6 є причинний зв'язок, саме з вини ОСОБА_5 неповнолітній потребував лікування, а його батьки понесли витрати у вказаному розмірі.
Разом з тим, частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз даної норми дає підстави для висновку про те, що якщо працівник, не перериваючи виконання трудових обов'язків, здійснює дії, які виходять за межі його трудових обов'язків та які завдають шкоди іншій особі, то завдану шкоду слід визначати як таку, що завдана під час виконання трудових обов'язків. Поряд з цим, якщо шкода завдана працівником в робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності не несе.
Як встановлено судом, не заперечується відповідачем та підтверджується листом-відповіддю ТОВ «Альянс маркет» №00298-01/13-АМ/ЛВ від 15.01.2013 року (а.с.12), що ОСОБА_5 з 19.10.2012 року по 17.11.2013 року працював в ТОВ «Альянс маркет» на посаді старшого охоронника магазину №063 (розміщеного у супермаркеті «Арсен» на вул.ОСОБА_7. 120 у м.Львові).
Посадовою інструкцією старшого охоронника, затвердженою 10.10.2010 року генеральним директором ТОВ «Альянс маркет», передбачено серед обов'язків, які покладаються на старшого охоронника, що він приймає об'єкт під охорону при заступанні на зміну. Злочинні дії щодо неповнолітнього ОСОБА_6 були вчинені старшим охоронцем ОСОБА_5 14.12.2012 року близько 18.35 год., тобто в його робочий час, при здійсненні охорони об'єкта - магазину ТОВ «Альянс маркет» і такі дії були пов'язані з виконанням ним своїх трудових обов'язків охоронця, свідченням чого є те, що він вийшов з супермаркету, наздогнав ОСОБА_6 і застосував до нього силу, отримавши попередньо зауваження клієнта ТЦ, жінки, яка попросила відновити порядок біля докового входу, де невідомі особи кидають людям під ноги питарди.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що до посадових обов'язків старшого охоронця не входить право чи повноваження застосовувати фізичний вплив до відвідувачів супермаркету чи перехожих, що ОСОБА_5, в порушення вимог трудового законодавства, вчинив дії, які виходять за межі його трудової функції, оскільки очевидним є те, що працівника в посадовій інструкції чи в трудовому договорі не може бути уповноважено на вчинення протиправних дій чи заподіяння шкоди, натомість має значення те, чи заподіяння шкоди пов'язане з виконанням трудових (службових) обов'язків, а в даному конкретному випадку ОСОБА_5, на переконання суду, вчинив побиття неповнолітнього ОСОБА_6, виконуючи обов'язки охоронця.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що спонуканням і підгрунтям до дій ОСОБА_5 щодо порушника порядку, який кидав питарди, було виконання на той момент функцій не будь-якого працівника, а саме охоронця, основним завданням якого є охорона відповідного об'єкта, тому суд критично оцінює покликання представника відповідача, що шкоду було заподіяно при з'ясуванні особистих стосунків охоронця ОСОБА_5 і неповнолітнього ОСОБА_6
Не спростовує наведених висновків суду і та обставина, що ОСОБА_5 залишив територію, призначену для обслуговування торгового центру, так як він переслідував порушника порядку, продовжуючи виконувати функції охоронця, відтак трудові обов'язки, що підтверджується окрім іншого показаннями ОСОБА_6, який був допитаний як свідок у даній справі.
Таким чином, за наведених обставин, враховуючи, що шкода завдана ОСОБА_6 ОСОБА_5 в робочий час останнього і діями, які пов'язані з виконанням ним своїх трудових (службових) обов'язків, щодо правовідносин, які склалися підлягають застосуванню вимоги ст.1172 ЦК України і відповідач ТОВ «Альянс маркет» несе відповідальність за шкоду, заподіяну його працівником, відтак з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 22698,28 грн. матеріальної шкоди.
Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику відшкодування моральної (немайнової) шкоди» «за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позич в ході розгляду справи довів, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, незручностях і дискомфорті,душевних стражданнях у зв'язку із протиправною поведінкою щодо ОСОБА_6 Крім цього, ОСОБА_6 зазнав психологічних стражданнях від порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість вести звичний спосіб життя, сорому та незручностей внаслідок розбитого обличчя, відсутності двох зубів, потрібні були додаткові зусиллях для нормалізації і організації життя, він не міг відвідувати танцювальну школу, брати участь у тренуваннях та змаганнях.
Разом з цим, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди в повному обсязі в розмірі 10000 грн., так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, гідності особи, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд виходить з конкретних обставин справи, які мають суттєве значення, приймає до уваги характер, тривалість та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав неповнолітній ОСОБА_6 та його батьки, при цьому бере до уваги встановлену судом при розгляді кримінального провадження обставину того, що причиною вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 є неправомірні дії самого потерпілого, тому враховуючи вимоги розумності, виваженості і справедливості, вважає, що належному і дійсному розміру моральної шкоди відповідатиме 5000 грн.
Що стосується відшкодування з ТОВ «Альянс маркет» витрат в розмірі 3000 грн. на надання правової допомоги у кримінальному процесі, то суд вважає такі вимоги безпідставними, оскільки такі витрати не є збитками в розумінні п.1 ч.2 ст.22 ЦК України.
Згідно зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому чисті, і витрати на правову допомогу.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у п.п.47, 48 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Згідно ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що розмір оплати за надання правової допомоги в даній цивільній справі, на підставі договору №126 про надання правової допомоги (а.с.33) складає 2500 грн., що стверджується актом виконаних робіт від 27.01.2015 року і квитанціями (а.с.85-87).
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача сплачені витрати витрати на правову допомогу, розмір яких - 2500 грн. документально підтверджено і такий відповідає вимогам закону Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, а тому, з огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а судом задоволені позовні вимоги майнового і немайнового характеру, з відповідача підлягає стягненню 487,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс маркет” на користь ОСОБА_1 22698,28 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2500 грн. витрат на правову допомогу, а всього - 30198,28 грн.
В решті позову - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс маркет” 487,20 грн. судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.