Справа № 462/5537/15-к
10 серпня 2015 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Залізничного району м.Львова щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей його заяви про кримінальне правопорушення від 14.07.2015 року,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора Залізничного району м.Львова, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у його заяві від 14.07.2015 року про кримінальне правопорушення, вчинене суддею Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 , яка, на його переконання, винесла завідомо неправдиву ухвалу від 29.02.2012 року, а також колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , котрі вказану ухвалу залишили без змін, не повідомивши про час і дату розгляду його апеляційної скарги. Свою скаргу обґрунтовує тим, що прокурор, всупереч вимогам ст.214 КПК України, не вніс зазначені відомості в ЄРДР, а листом від 31.07.2015 року на вказану заяву була надана лише формальна відповідь. Такі дії прокурора вважає протиправними і просить зобов'язати останнього внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР на підставі поданої ним заяви від 14.07.2015 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечила, наголосила на безпідставності такої, просить в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до ЄРДР вносяться відомості виключно за заявами або повідомленнями про кримінальне правопорушення та що прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, яка містить повідомлення про вчинене саме кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Згідно ст.11 КК України злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Як видно із заяви ОСОБА_3 від 14.07.2015 року він не погоджується з рішенням Львівського окружногоадміністративного суду під головуванням суддіОСОБА_5 в справі за позовом ТОВ «Каштан», ОСОБА_3 до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, вважає, що суддя винесла завідомо неправдиву ухвалу від 29.02.2012 року про закриття провадження у справі.
Як вбачається із матеріалів, доданих до скарги, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року оскаржувану ОСОБА_3 в апеляційному порядку ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року залишено без змін. ОСОБА_3 вважає, що в діях колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є склад злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, оскільки ними постановлено неправдиве рішення.
При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2012 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 відмовлено, в цій ухвалі зазначено, що виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Із відповіді, наданої прокурором Залізничного району м.Львова ОСОБА_9 № 04-21/52-14 від 31.07.2015 року, вбачається, що розглянувши подану скаржником заяву від 14.07.2015 року, підстав для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань не знайдено.
Як встановлено при розгляді скарги, відомості, які викладені у поданій заяві ОСОБА_3 від 14.07.2015 року дійсно не містять достатніх обставин, які б свідчили про вчинення саме кримінального правопорушення суддею Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 і суддями Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до того ж ці відомості викладені в формі невмотивованих та необґрунтованих суб'єктивних тверджень.
Слід також зауважити, що склад злочину, передбачений ч.1 ст.375 КК України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), про вчинення якого суддями Львівського окружного адміністративного суду і Львівського апеляційного адміністративного суду вказує ОСОБА_3 , є формальним, тому його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням певних дій, які являють собою постановлення неправосудного судового акту.
Неправосудним є такий судовий акт, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Зі змісту п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» випливає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Отже, незгода учасника судового процесу з прийнятим рішенням чи діяльністю судді щодо розгляду справи не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що у разі незгоди учасника судового процесу з прийнятим рішенням, він має право оскаржити таке у встановленому законом порядку, про що роз'яснено в самій оскаржуваній постанові.
У матеріалах скарги відсутні будь-які докази того, що рішення суду від 29.02.2012 року під головуванням судді ОСОБА_5 у адміністративній справі за позовом ТОВ «Каштан», ОСОБА_3 до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та скасування рішення було скасоване в апеляційному чи касаційному порядку. Натомість, як встановлено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції було залишено без задоволення, а в подальшому 31.08.2012 року Вищим адміністративним судом України відмовлено у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, вважаю, що дії прокурора не суперечать вимогам ст.214 КПК України, прокурором правомірно не було внесено відповідні відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки така заява не міститьбудь-яких об'єктивних та достовірних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що інші обставини, викладені в скарзі ОСОБА_3 , не доводять його вимог щодо неправомірності дій прокурора у невнесенні відомостей до ЄРДР, як і не спростовують зазначених висновків суду, з огляду на зміст дослідженого в судовому засіданні звернення ОСОБА_3 від 14.07.2015 року, відповіді прокурора та наданих сторонами матеріалів, вважаю, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Залізничного району м.Львова щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей заяви про кримінальне правопорушення від 14.07.2015 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1