Ухвала від 18.08.2015 по справі 2-265/11

Справа № 2-265/11

Провадження № 2-р/316/2/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

головуючого: Ткаченко І.М.,

при секретарі: Лохматова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Енергодар заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про роз'яснення рішення суду від 09.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення суду від 09.03.2011 року, посилаючись на те, що під час виконання зазначеного рішення постала проблема відсутності у резолютивній частині рішення обов'язкового, відповідно до п. 4 ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», визначення способу реалізації майна, на яке звернуто стягнення. Наслідком стало несприйняття нотаріусом намагань позивача здійснити продаж майна будь - якій особі, як то передбачається п.2 ч.1ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, що підтверджується копіями повісток. Їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Згідно з ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Так Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09.03.2011 року по цивільній справі № 2-265 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. Передано в заклад Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ наступне майно: автомобіль ВАЗ, модель 21093020, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий хетчбек, № кузовашасі: Y6D21093060018262, реєстраційний номер: АР1162АО, який належить ОСОБА_2 на праві власності (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 544024, виданого Енергодарським ВРЕР УДАІ УМВС України В Запорізькій області 16.08.2006 року) В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPAOAU19021846 від 21.08.2006 року в розмірі 27096,61 грн. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 21093020, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий хетчбек, № кузовашасі: Y6D21093060018262, реєстраційний номер: АР1162АО, який належить ОСОБА_2 на праві власності (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 544024, виданого Енергодарським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області 16.08.2006 року). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 289, 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Пунктом 8 Постанови Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що, ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з п. 13 вищезазначеної постанови резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст. ст. 215 - 217 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить в порядку роз'яснення рішення суду від 09.03.2011 року, вирішити питання в частині наявності у ПАТ КБ «Приватбанк» права на реалізацію майна відповідно до п.2 ч.1ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме можливості продажу ПАТ КБ «Приватбанк» предмета застави шляхом укладення договору купівлі - продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах, та при цьому ставить питання, який не був предметом розгляду в судовому засідання, оскільки позивачем такі позовні вимоги не заявлялись.

Крім того, роз'яснення, які просить надати заявник в своїй заяві, вплинуть на зміст рішення суду, що є неприпустимим, оскільки суд не має права під виглядом роз'яснення рішення хоча б частково змінювати його.

У пункті 21 Постанови Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту судового рішення вбачається, що в ньому наведені норми права, які застосовані, а також мотиви, якими керувався суд при його ухваленні.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у роз'ясненні рішення суду від 09.03.2011 року.

Керуючись ст.ст. 219, 221 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про роз'яснення рішення суду від 09.03.2011 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які приймали участь в розгляді справи, але не були присутні під час проголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. М. Ткаченко