Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17
Справа 1-442
2010р.
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 pоку м.Рiвне
Рiвненський мiський суд в особi суддi ОСОБА_1,
з участю: секретаря судового засідання Філіпової І.М.,
прокурорів Харечка О.П., Осипчук А.В.,
потерпілого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному
справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, засудженого: 17 серпня 2004 року вироком Рівненського районного суду за ч.1 ст.190 КК України до одного року обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком один рік та направленого 23 травня 2005 року для відбування покарання, призначеного цим вироком; 18 серпня 2005 року вироком Рівненського міського суду за ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до одного року дев'яти місяців позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
08 січня 2010 року в період часу з 04 години до 05 години в будинку № 44 на вулиці Поповича в місті Рівне підсудний ОСОБА_4, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, діючи повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, наніс разом з невстановленою особою потерпілому ОСОБА_2, який перебував у безпорадному стані через перелом ноги, близько двадцяти ударів руками та ногами по голові та обличчю та відкрито викрав належне потерпілому майно, а саме: мобільний телефон марки «Siemens A 52» вартістю 341,57 грн з сім-карткою «Київстар» вартістю 25 грн, газову плитку марки «ПТ1» вартістю 120 грн, газовий балон вартістю 200 грн з редуктором для регулювання тиску вартістю 100 грн, куртку-пуховик марки «KEMEAL» вартістю 150 грн, джинси марки «Robby Ross» вартістю 60 грн, чоловічі спортивні штани марки «Aolong» вартістю 50 грн, спальну ковдру вартістю 70 грн, жіночу сумочку із шкірозамінника з шлейкою через плече вартістю 30 грн, жіночу сумочку із шкірозамінника з металевою ручкою вартістю 30 грн, пару чоловічих кросівок марки «Єссо» вартістю 100 грн, вазу біло-червоного кольору без дна вартістю 20 грн, скляну миску вартістю 30 грн, пластмасовий годинник марки «Etranger» вартістю 30 грн, пластмасовий годинник-шкатулку вартістю 30 грн, шість дерев'яних та чотири пластмасових вішаки для одягу вартістю 24 грн, настінний портрет жінки-індіанки вартістю 25 грн, медичну грілку вартістю 10 грн, дерев'яний кошик вартістю 5 грн з медичними баночками у кількості 30 штук вартістю 60 грн, пару дерев'яних милиць вартістю 100 грн, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1600,57 грн.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе в інкримінованому йому злочині визнав частково і підтвердив, що дійсно, при зазначених у вироку обставинах, відкрито викрав у потерпілого належне йому майно. Разом з тим, показав суду, що злочин вчинив сам, без участі будь-яких інших осіб. Не погоджується із вартістю викраденого майна та вважає її завищеною. Щиpо розкаюється та шкодує про вчинене.
Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена дослідженими по справі доказами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт викрадення його майна при зазначених у вироку обставинах, а також факт нанесення йому при цьому тілесних ушкоджень. Суду показав, що злочин щодо нього був вчинений ОСОБА_4 разом з іншою невідомою йому особою.
На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_2 впізнав підсудного ОСОБА_4 серед інших осіб як особу, яка разом з невідомим йому чоловіком нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи його майном, що підтверджується протоколом пред'явлення для впізнання від 08 січня 2010 року (а.с.22-24).
З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є родичами потерпілого, слідує, що і відразу ж після вчинення злочину, і пізніше, потерпілий повідомляв їм про те, що саме двоє осіб його побили та забрали його речі.
Як слідує із заяви потерпілого ОСОБА_2 від 08 січня 2010 року, із самого початку потерпілий повідомляв про те, що його пограбували двоє осіб, а не одна особа, як показує підсудний (а.с.4).
На думку суду, показання потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спростовують казання підсудного про вчинення ним злочину одноособово.
Викрадені у потерпілого речі були виявлені на подвір'ї за місцем проживання ОСОБА_4, що підтверджується протоколом огляду місця події від 09 січня 2010 року та протоколом обшуку від 12 січня 2010 року (а.с.14,76-80). Ці речі, а також мобільний телефон, що був повернутий потерпілому, на досудовому слідстві були оглянуті, визнані речовими доказами по справі, приєднані до справи та повернуті потерпілому на зберігання (а.с.53-56,102-107,120-122).
Вартість викрадених речей визначена на підставі висновків експерта № 101 та № 103 від 08 лютого 2010 року, № 147 від 26 лютого 2010 року (а.с.86-88,95-97,115-118), а тому посилання підсудного на завищену вартість цих речей суд до уваги не приймає.
З висновку експерта № 28 від 11 січня 2010 року слідує, що потерпілий ОСОБА_2 внаслідок нанесених підсудним ОСОБА_4 та невстановленою особою ударів отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в лівій навколо очній ділянці, на переніссі, в лівій надбрівній ділянці, в склеру лівого ока, на слизовій оболонці верхньої губи, в лівій скроневій ділянці, на задній поверхні лівої вушної раковини з переходом в ліву завушну ділянку, в правій завушній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.34).
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.
Пpи пpизначеннi покаpання суд вpаховує, що ОСОБА_4 вчинив умисний злочин проти власності, який, вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, є тяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покаpання підсудного, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покаpання, суд визнає вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані.
Що стосується особи пiдсудного, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий і двічі засуджувався за вчинення умисних злочинів проти власності, одружений та має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований як фізична особа - підприємець, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Керуючись ст.ст.321,324,328-339 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання чотири роки шість місяців позбавлення волі.
Строк вiдбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 січня 2010 року, зарахувавши до нього строк затримання та строк перебування пiд вартою.
До набрання вироком законної сили запобiжний захiд засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - взяття під варту.
Речові докази по справі, передані на зберігання потерпілому (а.с.55-56,106-107,121-122), повернути потерпілому ОСОБА_2.
На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Рiвненської областi через Рiвненський мiський суд протягом п'ятнадцяти дiб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: