Справа № 567/834/15-ц
18 серпня 2015 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Поліщук Т.М., вивчивши позовну заяву Територіального відділу Островського району Головного державного управління соціального захисту населення Псковської області РФ до ОСОБА_1 (Покровець, Муравської) ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-
встановила:
Територіальний відділ Островського району Головного державного управління соціального захисту населення Псковської області РФ звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (Покровець, Муравської) ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) вбачається, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до вимог ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
Дані правовідносини регулюються Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, що ратифікована Законом України N 240/94-ВР від 10.11.1994 року, що застосовується у відносинах України з Російською Федерацією, іншими державами та спрямована на забезпечення належного захисту прав і законних інтересів осіб, що проживають на територіях даних країн.
Статтею 4 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікована Законом України N 240/94-ВР від 10.11.1994 року (далі Конвенція) визначено, що установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу з цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції.
Згідно положень ч. 1 ст. 5 Конвенції, визначено, що при виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.
Аналізуючи вищевказані положення, суд дійшов висновку, що Територіальним відділом Островського району Головного управління соціального захисту населення Псковської області порушено порядок звернення до суду України, так як вищевказаною Конвенцією не передбачено іншого порядку звернення до суду, ніж через установи юстиції Договірних Сторін.
Безпосереднього звернення органу іноземної держави до суду Договірної Сторони не передбачено.
Таким чином, до матеріалів позовної заяви не додано доказів, що суб'єкт звернення до суду є компетентним органом уповноваженим на представництво інтересів Російської Федерації у правовідносинах, що склалися, в судах України.
Пунктом 3 частини 3 статті 121 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається у випадках коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Згідно статті 6 Конвенції Договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, допиту сторін, свідків, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, а також шляхом вручення документів.
Відповідно до ст. 417 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Водночас, вказаного порядку звернення для надання правової допомоги при розгляді даної справи щодо вручення відповідачу викликів до суду чи інших документів, її допиту, визнання і виконання судового рішення, позивачем не дотримано.
Статтею 32 Конвенції врегульовано сімейні правовідносини батьків і дітей Договірних Сторін, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 32 Конвенції правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти.
Відповідно до ч. 3 ст.32 Конвенції - по справах про правовідносини між батьками і дітьми компетентний суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, неповнолітні діти: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають на території РФ в АДРЕСА_1.
Таким чином, відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, позивачу слід звертатися із зазначеним позовом до компетентного суду Російської Федерації.
Згідно ст. 115 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи положення Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, на підставі п.п.3-4 ст. 121 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовну заяву Територіального відділу Островського району Головного державного управління соціального захисту населення Псковської області РФ до ОСОБА_3 (Покровець, Муравської) Н.І. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 115, 121, 414 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 32 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, суддя, -
ухвалила:
Позовну заяву Територіального відділу Островського району Головного державного управління соціального захисту населення Псковської області РФ до ОСОБА_3 (Покровець, Муравської) ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного суду ОСОБА_4