Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "11" серпня 2015 р. Справа № 906/523/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.04.2015 р.,
ОСОБА_2, керівник (приймав участь в судовому засіданні 06.08.2015р.);
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.03.2015р.,
ОСОБА_4, керівник (приймав участь в судовому засіданні 06.08.2015р.);
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фермерського господарства "Кухарук" (Житомирська обл., смт.Ружин)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Андрушки)
про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014р.
з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно зі ст.77 ГПК України,
з 06.08.2015 р. до 11.08.2015р.,
Фермерське господарство "Кухарук" (Житомирська обл., смт. Ружин) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Андрушки) про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014р.
Позовну заяву мотивовано тим, що за договором на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014р. жодні роботи не проводились та не повинні були проводитися, а перерахування 05.06.2014 р. Фермерським господарством "Кухарук" кошти в сумі 200000,00грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" було помилковим.
Зокрема, позивач посилається на те, що з договору неможливо встановити місце проведення відповідних робіт, оскільки Фермерське господарство "Кухарук" не має та не орендує "поля", а має на праві оренди лише земельні паї. Також, позивач вказує, що ні ТОВ "Сігнет-Центр", ні ФГ "Кухарук" не мали наміру проводити земельні роботи на відповідній території, дані роботи фактично і не були проведені, оскільки подібні види сільськогосподарських робіт проводяться в осінній період.
Посилаючись на зазначене та на положення ч.1,5 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.234 ЦК України та ч.1 ст.207 ГК України, позивач вказує про фіктивність договору на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014р. та просить визнати його недійсним.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.04.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/523/15, розгляд справи призначено на 07.05.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.05.5015р. розгляд справи №906/523/15 відкладено на 04.06.2015р. та зобов'язано сторони надати суду необхідні для вирішення спору докази.
Заслухавши в судовому засіданні 04.06.2015р. пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі та подані учасниками процесу докази, господарський суд відклав розгляд справи ухвалою від 04.06.2015р. на 22.06.2015р., продовживши строк розгляду справи за мотивованим клопотанням представника позивача згідно з ч.3 ст.69 ГПК України.
Господарським судом ухвалою від 22.06.2015р., з урахуванням положень ст.77 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 02.07.2015р. та зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду.
02.07.2015р. через діловодну службу суду від представника відповідача за довіреністю надійшли наступні документи: пояснення по справі (вх.№8827 від 02.07.2015р.); клопотання за вх.№8828 від 02.07.2015р. про долучення до матеріалів справи копій договорів оренди землі на 5-ти арк., переліку орендарів з якими були розірвані договори оренди землі на 5-ти арк., копій листів - повідомлень про розірвання договорів оренди землі на 65-ти арк. Подані документи судом долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні представники сторін повідомили, що ухвалу суду від 22.06.2015р. по справі №906/523/15 про оголошення перерви в судовому засіданні до 02.07.2015р. не отримали, тому її вимоги не виконали. З цих же підстав відповідач не забезпечив явку в судове засідання керівника ТОВ "Сігнет-Центр" для надання пояснень в порядку ст.30 ГПК України.
За таких обставин, заслухавши пояснення представників сторін та, в порядку ст.30 ГПК України керівника ФГ "Кухарук", суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 06.08.2015р. та повторно викликати в наступне судове засідання в порядку ст.30 ГПК України, для дачі пояснень з питань, які виникли під час розгляду справи, керівника Фермерського господарства "Кухарук" ОСОБА_2 та керівника Товариства з обмеженою "Сігнет-Центр" ОСОБА_4 Явку вказаних осіб в засідання суду визнано судом обов'язковою.
06.08.2015 р. до суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Сігнет-Центр" по справі за вих.№1600 від 05.08.2015р. (вх.№10521, а.с.1-3, т.2), згідно з якими відповідача просить відмовити в задоволенні позову ФГ "Кухарук" про визнання договору на виконання сільськогосподарських робіт №475 від 13.05.2014 р. недійсним.
Цього ж дня, в засідання суду позивачем подано письмове клопотання (вх.№10559/15, а.с.4-8, т.2), в якому позивач просив задовольнити позов повністю. При цьому, позивач навів у даному документі письмові пояснення, за якими підтвердив, що 01.10.2013 р. між сторонами було підписано договір №475 з метою покриття збитків, які міг понести відповідач у зв'язку з розірванням договорів оренди земельних ділянок (паїв), але оскільки дані договори у 2013 році не були розірвані, жодних робіт чи інших юридично значимих дій за даним договором не здійснювалося. Позивач зазначив, що оскільки весною 2014 року договори оренди земельних ділянок паїв все таки було розірвано, постало питання про раціональне використання землі та її обробіток єдиними масивами, як наслідок відповідач надіслав на адресу ФГ "Кухарук" проекти договорів обміну правами користування земельними ділянками. Щодо існування оспорюваного договору від 13.05.2014 р. позивач пояснив, що керівник господарства міг не в повній мірі зрозуміти який саме договір підписує (при підписанні договорів обміну правами користування земельними ділянками (паями), внаслідок багатогодинної фізичної праці та оскільки посівний період характеризується підвищеною складністю для організму людини та зниженням здатності раціонального аналізу ситуацій). Водночас, позивач стверджує, що фактично жодні підрядні роботи за жодним із договорів на користь ФГ "Кухарук" не виконувалися; кошти в сумі 200000,00грн. були перераховані бухгалтером випадково, і як наслідок до нього була застосована санкція у вигляді звільнення.
Відповідачем в засідання 06.08.2015р. подано також бухгалтерську довідку з доданими документами: актом звірки (складеному в односторонньому порядку відповідачем), реєстром виданих та отриманих податкових накладних і податковою декларацією з податку на додану вартість.
В засіданні суду 06.08.2015р. надали пояснення представник сторін та викликані в порядку ст.30 ГПК України керівники підприємств. З 06.08.2015р. за ініціативи суду здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду"; архівний оригінал звукозапису на диску долучено до матеріалів справи.
Керівник ФГ "Кухарук" ОСОБА_2 надаючи пояснення стосовно обставин укладення оспорюваного договору зазначив, що одного разу, коли він працював в полі, до нього приїхав керівник ТОВ "Сігнет-Центр" з пакетом документів. ОСОБА_2 висловив припущення, що можливо під час оформлення та підписання договорів обміну земельними ділянками ним випадково було підписано зі сторони ФГ "Кухарук" договір №475 від 13.05.2014р. на виконання сільськогосподарських робіт та акт виконаних робіт, проте жодного наміру виконувати вказаний договір у ФГ "Кухарук" не було, оскільки про існування вказаного договору позивач дізнався лише у вересні 2014р. При цьому, ОСОБА_2 наполягає на тому, що 200000,00 грн. були помилково перераховані відповідачу, зазначив, що внаслідок таких дій винна особа - бухгалтер підприємства, 09.06.2014р. була звільнена. Щодо існування договору №475 від 01.10.2013 р. керівник пояснив, що в період з вересня по листопад 2013 року пайовики подавали листи-повідомлення про розірвання договорів оренди земельних ділянок (паїв). Тому, договір №475 від 01.10.2013р. був підписаний для врегулювання питання щодо компенсації селянам коштів. Вказаний договір залишився підписаним, проте, жодні роботи за цим договором не виконувалися.
Керівник Товариства з обмеженою "Сігнет-Центр" ОСОБА_4 по суті спору пояснив наступне: договір №475 від 13.05.2015р. був підписаний на виконання сільськогосподарських робіт; роботи, визначені даним договором, проводились на земельних ділянках, які перебувають в користуванні ФГ "Кухарук", а не для врегулювання питання щодо компенсацій селянам коштів. Кошти в сумі 200000,00грн. були перераховані відповідно до акту виконаних робіт №61 від 30.05.2014р., а не помилково перераховані внаслідок вини бухгалтера. Стосовно договору №475 від 01.10.2013р. керівник товариства відповідача пояснив, що на підставі усних домовленостей між товариством та ФГ "Кухарук" було складено вказаний договір, засвідчені підписом та печаткою зі сторони Товариства з обмеженою "Сігнет-Центр" два примірники договору надіслано ФГ "Кухарук" для узгодження та підписання. Проте, оскільки договір №475 від 01.10.2013 р. не був погоджений за ціною послуг (по договору від 01.10.2013 р. - 342461,25 грн., а за договором від 13.05.2015 р. - 307333,60 грн.), то 13.05.2015р. між товариством та ФГ "Кухарук" було укладено договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт, за яким фактично виконувались роботи та були перераховані кошти в сумі 200000,00 грн.
Заслухавши пояснення керівників підприємств сторін у справі, господарський суд, керуючись положеннями ст.77 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні до 11.08.2015 р.
Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).
Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.
Заслухавши пояснення представників сторін та, в порядку ст.30 ГПК України, керівників підприємств сторін у справі, дослідивши зібрані у справі матеріали, господарський суд
13.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (як підрядником) та Фермерським господарством "Кухарук" (як замовником) укладено договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт, за умовами якого підрядник зобов'язався за завданням та по заявкам замовника, власними силами виконати сільськогосподарські роботи, що визначені у цьому договорі на території полів замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу (п.1 ст.1 договору).
За умовами п.2 ст.1 договору №475, конкретний перелік наданих сільськогосподарських послуг, у витрати яких включено вартість мінеральних добрив та строки виконання визначаються сторонами у відповідних додатках до цього договору (надалі - договір №475).
У пункті 1 ст. 2 договору № 475 сторони домовились, що не пізніше ніж за 3 (три) дня до початку виконання робіт, замовник надсилає підряднику замовлення на виконання сільськогосподарських робіт, з визначенням видів та кількості робіт.
Факт виконання кожного обсягу робіт підтверджується сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами не пізніше 3 (трьох) діб з моменту закінчення підрядником виконання робіт, за кожним обсягом (п.3 ст.2 договору №475).
Пунктом 1 статті 5 договору № 475 сторони погодили, що ціна цього договору складається з вартості робіт підрядника, вартість яких зазначається у додатках до договору, при цьому ціна договору остаточно визначається по фактично виконаних об'ємах робіт підрядником згідно актів приймання-передачі виконаних робіт.
Умови оплати визначено у пп.3.1. п.3 ст.5 договору №475, відповідно до якого обумовлено, що розрахунок за виконані роботи проводиться поетапно після здачі відповідного обсягу роботи згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до специфікації - додатку №1 до договору №475, сторони домовилися про виконання підрядником робіт з внесення мінеральних добрив з вартістю мінеральних добрив та дискування, і зокрема: по полю №018/БИС на суму 69838,56грн., по полю №019/04БИС на суму 203192,27грн. та по полю №023/04 БИС 34302,77грн. (а.с.16-17, т.1). Загальна сума робіт відповідно до специфікації - додатку №1 до договору №475 від 13.05.2014р., погоджена сторонами, склала 307333,60 грн. (в т.ч.ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, 30.05.2014р. складено акт виконання робіт (надання послуг) за №61 в якому вказано перелік робіт (послуг), виконаних позивачем, а саме:
- послуги по внесенню мінеральних добрив в кількості 207,661 га на суму 103192,82грн.;
- послуги по дискуванню в кількості 207,661 га на суму 31149,25 грн.;
- послуги по внесенню мінеральних добрив (з вартістю добрив) в кількості 117,699га. на суму 121769,84 грн., що в загальній сумі разом з ПДВ склало суму 307334,29 грн. (акт, а.с.18, т.1).
Слід зазначити, що в якості підстави складання акта виконання робіт (надання послуг) за №61 від 30.05.2014р. в акті вказано договір №475 від 01.10.2013р.
У виставленому ТОВ "Сігнет-Центр" до оплати робіт рахунку від 30.05.2014р. №139 на суму 307334,29 грн. (а.с.79, т.1) міститься посилання також на договір №475 від 01.10.2013р. На підставі виставленого позивачем рахунку від 30.05.2014р. №139, відповідачем сплачено 200000,00 грн. (а.с.11, т.1).
В ході розгляду даної справи позивачем, серед оригіналів документів, наданих для огляду суду, подано оригінал договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 01.10.2013р., копія якого після заслуховування пояснень керівників підприємств сторін долучено до матеріалів справи (а.с.45-48, т.2).
Як уже зазначалось, пояснюючи наявність договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 01.10.2013р., позивач стверджує, що такий договір між сторонами підписано 01.10.2013р. з метою покриття збитків, які міг понести відповідач у зв'язку з розірванням договорів оренди земельних ділянок (паїв), але оскільки дані договори у 2013 році не були розірвані, жодних робіт чи інших юридично значимих дій за даним договором не здійснювалося. Відповідач же з приводу даного договору пояснив, що договір №475 від 01.10.2013р. відповідно до усних домовленостей між сторонами, було складено ТОВ "Сігнет-Центр" та надіслано ФГ "Кухарук" засвідчені підписом та печаткою зі сторони товариства два примірники договору для узгодження та підписання. Про підписання договору №475 від 01.10.2013р. Фермерським господарством "Кухарук" відповідачу не було відомо до розгляду даної справи. Проте, оскільки договір №475 від 01.10.2013р. не був погоджений за ціною послуг (по договору від 01.10.2013р. - 342461,25грн., а за договором від 13.05.2015р. - 307333,60 грн.), то 13.05.2015р. для врегулювання правовідносин виконання підрядних робіт між товариством та ФГ "Кухарук" підписано договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт, за яким фактично виконувались роботи та були перераховані кошти в сумі 200000,00грн. При цьому, при розгляді справи представник відповідача повідомив, що зазначення в рахунку на оплату №139 від 30.05.2014р. та акті виконаних робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р. договору №475 від 01.10.2013р. замість договору №475 від 13.05.2014р. пояснюється тим, що після складення договору №475 від 01.10.2013р. бухгалтером товариства було внесено до реєстру договір №475 від 01.10.2013р., підписаний на той час в односторонньому порядку, тому при подальшому виготовленні у травні 2014 року вищевказаних документів - рахунку і акту виконаних робіт за номером договору 475 в обліковій базі товариства з'явилось помилкове посилання на договір від 01.10.2013р. З даного приводу до суду відповідачем подано бухгалтерську довідку (а.с.78, т.1), за якою у зв'язку з допущенням технічної помилки при внесенні в програму 1С8 даним по договірних документах з Фермерським господарством "Кухарук", слід вважати правильним договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 01.10.2013 р. з додатками; відповідно, в акті виконання робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014 р., податковій накладній від 30.05.2014 р., а також, у акті звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2014-01.07.2014 слід вважати за вірне посилання на договір №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014 р.
Слід зазначити також, що відповідно до поданих відповідачем доказів підтверджується, а відповідачем не спростовано, що обумовлені договором №475 роботи та за ціною, обумовленою саме договором №475 від 13.05.2014 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" були виконані фактично ще в 2013 році, за наявності усних домовленостей між сторонами, на стадії складення договору і надіслання пропозиції укладення договору №475 від 01.10.2013р. Роботи виконані ТОВ "Сігнет-Центр" як підрядником не особисто, до справи додано докази замовлення таких робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" безпосередньому виконавцю робіт - Приватному підприємству "ТехПродАгро". Виконання робіт з внесення безводного аміаку та дискування на земельних ділянках в с.Бистріївка, які відповідно до внутрішнього обліку господарства виділені за нумерацією полів з приставкою "БИС" (с.Бистріївка), та які були обумовлені ТОВ "Сігнет-Центр" і ФГ "Кухарук" об'єктами виконання робіт і зазначені у додатку №1 до договору №475 від 13.05.2014р., підтверджується, окрім акту виконання робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р., підписаного сторонами у справі (а.с.18, т.1), також, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними між відповідачем та безпосереднім виконавцем робіт - ПП "ТехПродАгро" (а.с.91,92, т.1) та шляховими листами відповідача (а.с.93-130, т.1). Вказані документи підтверджують ті обставини, що у 2013 році ПП "ТехПродАгро" виконало для ТОВ "Сігнет-Центр" поставку безводного аміаку в господарство, надало послуги по перевезенню аміаку автотранспортом та виконало роботи по внесенню безводного аміаку в с.Бистриївка під урожай 2014 року на полі №019/04БИС, №023/04БИС, №026/04БИС. Подані ТОВ "Сігнет-Центр" шляхові листи (наряди) трактора складені щодо дискування полів №019/04БИС, №014/04БИС, №018/04БИС, №022/04БИС, №026/04БИС, №023/04БИС та №024/04БИС, а також внесення мінеральних добрив на ці поля в селі Бистріївка.
Стосовно підтвердження права користування земельними ділянками та доводів позивача про те, що господарство не було в 2013 році титульним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані вказані у додатку до договору №475 поля, суд враховує наступне.
22.06.2015р. на адресу суду від Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області надійшла відповідь на запит суду (вих.№178 від 16.06.2015р.), згідно якої остання повідомляє, що земельні ділянки №№І, ІІ, VІ сформовані із земельних часток (паїв) і розташовані поза межами населеного пункту. Документального підтвердження хто використовує земельні ділянки в сільській раді немає. При цьому, зазначено, що візуально можна підтвердити, що у 2013 році частини земельних ділянок №№ І, ІІ обробляло ФГ "Кухарук", а інші частини і ділянку №VІ обробляло ТОВ "Сігнет-Центр", а у 2014 році земельні ділянки №№І, ІІ, VІ обробляло ФГ "Кухарук".
Відповідно до зібраних у справі доказів та за відсутності детальної інформації по внутрішньому обліку Фермерського господарства "Кухарук" орендованих земельних ділянок (паїв) згідно із зазначеними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно їх кадастровими номерами та відповідних їм полів, відповідно до веденої нумерації, з точністю ідентифікувати відповідність певного "поля" конкретній земельній ділянці із встановленим кадастровим номером, суду не вбачається можливим. Проте, враховуючи пояснення сторін і подані ними до справи докази щодо розірвання договорів оренди землі орендодавцями відповідно до листів-повідомлень останніх у грудні 2013 року - березні 2014 року та оформлення права оренди землі Фермерським господарством "Кухарук" з квітня 2014 року, враховуючи інформацію (а.с.140, т.1) відповідно до запиту суду (а.с.137, т.1) по схемі упорядкування території Ружинського району Житомирської області, с.Бистріївка (а.с.75, т.1), можливо дійти висновку про те, що земельні ділянки, які перебували у 2013 році в користуванні ТОВ "Сігнет-Центр", з квітня 2014 року перейшли в користування на праві оренди ФГ "Кухарук". При цьому, наявні у справі проект договору №110 обміну правами користування земельними ділянками від 02.04.2014 р. з додатками до даного договору можуть лише додатково підтверджувати фактичну зміну орендаря земельних ділянок в с.Бистріївка з весни 2014 року на ФГ "Кухарук". В свою чергу, позивач не приховує та сам стверджує, що про заплановану зміну землекористувача йому, як і відповідачу, було відомо з осені 2013 року. За таких обставин та враховуючи, що, згідно пояснень обох сторін, виконання робіт із дискування землі та внесення міндобрива - безводного аміаку доцільно проводити саме восени, замовлення майбутнім орендарем земельних ділянок (за мовчазною згодою тодішнього їх користувача) належного обробітку полів (дискування та внесення міндобрив) восени 2013 року під врожай 2014 року, до оформлення у встановленому порядку речового права на землю, не виключено відповідно до вимог чинного законодавства, проте, пояснює як фактичне виконання замовлених підрядних робіт ще восени 2013 року, так і оформлення існуючих між сторонами правовідносин з виконання підрядних робіт вже в травні 2014 року, після належного оформлення замовником прав користування землею.
Суд враховує також, що при розгляді даної справи про визнання недійсним з підстав фіктивності договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р. ФГ "Кухарук" заперечував повністю факт виконання відповідачем замовлених ним робіт як у 2014 році, так і у 2013 році. Проте, як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2015р. по справі №906/1175/14 (роздруковано з Єдиного реєстру судових рішень, а.с.53-54, т.2) при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі №906/1175/14 господарського суду Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Фермерського господарства "Кухарук" про стягнення 113767,12 грн. як заборгованості за договором №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р. (про розгляд вказаної справи повідомлено суду позивачем, клопотання а.с.31, т.1) у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, на виконання вимог ухвал Рівненського апеляційного господарського суду Фермерське господарство "Кухарук" вказало про те, що роботи позивачем виконувались в 2013 році.
При цьому, всупереч доводів позивача у справі щодо відсутності доказів виконання робіт за договором №475 від 13.05.2015р., подані до справі вищезазначені докази підтверджують не лише виконання робіт за договором відповідачем, а й прийняття виконаних робіт Фермерським господарством "Кухарук" як замовником, відповідно до підписаного ним акту виконання робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р. Керівник ФГ "Кухарук" ОСОБА_2 підписання вказаного акту особисто не заперечує, вказуючи, водночас, що міг підписати акт помилково, разом із договором №475 від 13.05.2014 р. коли відповідачем надано було йому на підпис пакет документів. Такі доводи позивача є по суті лише надуманими припущеннями та жодним чином не обґрунтовані (незважаючи на неодноразове відкладення слухання справи для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх доводів, позивач не надав суду будь-яких доказів з даного приводу - звернень до правоохоронних органів щодо підробки відповідачем документів, шахрайства останнього, тощо), а тому, не можуть бути прийняті до уваги судом при розгляді справи як достовірні факти. Крім того, суд зауважує, що будь-які дії керівника господарства, які він на власний ризик вчинив від імені підприємства, несуть певні юридичні наслідки (в т.ч. виникнення відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику) саме для очолюваної ним юридичної особи.
У даному випадку, підписавши акт виконання робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р. до договору №475 від 13.05.2013р. (суд приймає до уваги пояснення відповідача щодо допущеної у виготовлених ним документах - акті виконання робіт, рахунку, податковій накладній та акті звірки описки в даті договору №475, оскільки такі доводи відповідають встановленим судом обставинам справи та зібраним у справі доказам) керівник ФГ "Кухарук" ОСОБА_2 підтвердив таким чином належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №475 виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р., прийняття виконаних робіт господарством як замовником (перелік робіт та вартість яких зазначено в акті), а також, виникнення у господарства зобов'язання з оплати виконаних робіт в загальній сумі 307334,29 грн.
При цьому, з платіжного доручення №37 від 04.06.2014 р. (а.с.11, т.1) вбачається, що своє зустрічне зобов'язання за договором №475 виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р. позивач частково виконав, перерахувавши відповідачу 200000,00грн. за надані сільськогосподарські послуги згідно виставленого на підставі договору №475 від 13.05.2014р. та акту виконання робіт (надання послуг) №61 від 30.05.2014р. рахунку №139 від 30.05.2014р.
Відповідно до підписаного обома сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. - по 01.07.2014р., підписаного сторонами спору, ФГ "Кухарук" підтвердило, що має перед ТОВ "Сігнет-Центр" заборгованість за договором №475 від 01.10.2013 р. в сумі 107334,29 грн. (а.с.52, т.2).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У даному випадку, підставою виникнення між сторонами зобов'язань є оспорюваний у даній справі договір №475 виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р., який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За приписами частини 1 статті 203 ЦК України угода визнається недійсною у разі коли вона суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням вищевикладених обставин судом встановлено, що при укладенні договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р. сторонами дотримано всіх передбачених ст.203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину фіктивним (позивач вважає, що договір №475 від 13.05.2014р. є фіктивним) необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Згідно норми ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися, є фіктивним.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд зауважує, що укладення договору для врегулювання існуючих правовідносин щодо виконання сільськогосподарських робіт зовсім не означає відсутності наміру створення правових наслідків, обумовлених договором. При цьому, поданими до справи доказами не доведено наявність умислу всіх сторін правочину для укладення фіктивного договору, натомість, матеріали справи беззаперечно свідчать про фактичне виконання умов оспорюваного договору №475 від 13.05.2014р. обома сторонами. Зважаючи на зазначене, жодних підстав для визнання недійсним договору №475 на виконання сільськогосподарських робіт від 13.05.2014р., в т.ч. з підстав його фіктивності, суд не вбачає.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Оскільки всупереч вказаним положенням закону позивач не довів обставин, покладених в основу позовних вимог, у позові ФГ "Кухарук" господарський суд відмовляє.
Судові витрати по справі відповідно до положень ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.08.15
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи, 2,3 - сторонам (реком.)