Іменем України
"01" жовтня 2009 р.
справа № 5020-11/137
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”
(98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, буд. 2)
до: Виробничо-будівельного кооперативу „Опора”
(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10)
про стягнення заборгованості в розмірі 10564,97 грн.,
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
позивача - Устинов В.В., довіреність № 06-08 від 27.10.2008, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”,
відповідача -не з'явився, Виробничо-будівельний кооператив „Опора”
Закрите акціонерне товариство „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10564,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 10564,97 грн.
Ухвалою від 18.08.2009 зазначена позовна заява прийнята до розгляду суддею Дмитрієвим В.Є., порушено провадження у справі №5020-11/137.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання 07.09.2009 повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -
встановив:
27.02.2009 за усною угодою на підставі товарно-транспортних накладних №002023/163/KOSH, №002025/164/KOSH, №002036/165/KOSH (а.с. 9-11) позивач поставив відповідачу бетон на загальну суму 13564,97 грн.
За твердженням позивача, вказана продукція отримана за вказаними накладними представником відповідача на підставі довіреності №153 від 26.02.2009 на ім'я Калініної Н.В. (а.с. 12).
Проте, зобов'язання з оплати поставленого товару відповідачем виконані частково, на суму 3000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10564,97 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог статей 202, 204 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Отже, фактично між позивачем та відповідачем укладений договір поставки в усній формі.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно вимог статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з частиною шостою статті 265 Господарського кодексу України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договору купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
При дослідженні наданих позивачем документів судом встановлено, що відповідачем була видана довіреність на ім'я Калініної Наталії Володимирівни для отримання від позивача бетону в обсязі 19 куб.м.
Судом також були досліджені надані позивачем товарно-транспортні накладні (а.с. 9-11) та встановлено, що накладна №002036/165/KOSH взагалі не підписана представником відповідача, а накладні №002023/163/KOSH та №002025/164/KOSH підписані громадянином Д'яченком. Печаткою підприємства вказані підписи не засвідчені.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи повинні мати серед інших обов'язкових реквізитів особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки накладна №002036/165/KOSH взагалі не підписана представником відповідача, а докази наявності повноважень від відповідача у особи, яка підписала товарно-транспортні накладні №002023/163/KOSH та №002025/164/KOSH від 26.02.2009 відсутні, зазначені накладні визнаються судом неналежним доказом і не приймаються судом до уваги. Інші докази отримання відповідачем бетону на суму 10564,97 грн. відсутні.
Враховуючи те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем товару на суму 10564,97 грн., суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 01.10.2009.
Розсилка:
1. ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”
(98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, буд. 2)
2. Виробничо-будівельний кооператив „Опора”
(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10)
3. Справа