01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
21.08.09
№ 05-5- 32 / 27332
Суддя , розглянувши
позовну заяву Селянського фермерського господарства "Олександрівське"
до Закритого акціонерного товариства компанія "Райз"
про розірвання догову та повернення суми попердньої оплати в розмірі 85 137,63 грн.
Cелянське фермерське господарство «Олександрівське»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариста Компанія «Райз»про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 15-08/Дон від 17.06.2008 та стягнення 81 637,63 грн. попередньої оплати та 3 500,00 грн. збитків.
У поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві Позивачем заявлені вимоги як майнового (стягнення попередньої оплати та збитків), так і немайнового характеру (розірвання договору поставки).
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).
У випадках об'єднання в позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, підлягає сплаті як за ставками встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру.
Як вбачається з доданого до позовних матеріалів платіжного доручення № 333 від 21.05.2009 Позивачем сплачено лише 851,38 грн. державного мита, тобто оплачені лише вимоги майнового характеру. Доказів сплати державного мита за позовні вимоги немайнового характеру до позовних матеріалів не надано.
Неподання доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 3-1 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов'язок додати до позовної заяви докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.
На поданому платіжному дорученні № 334 від 21.05.2009 у призначенні платежу не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, не вказано посадове становище та прізвище посадової особи банківської установи, яка підписала дане платіжне доручення, відсутня печатка установи банку (а не наборний штамп).
Таким чином, вказане платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з позовної заяви, з якою Позивач звернувся до суду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.О. Хрипун