91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.09.09 Справа № 17/185пд.
За позовом Житлово-будівельного кооперативу “Горняк”, м. Кіровськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі виробничого підприємства Світлічанського управління ТОВ “Луганськвода”, смт. Нижнє м. Первомайськ Луганської області
про визнання пролонгації в односторонньому порядку недійсною та про спонукання вчинити певні дії
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Якимович О.В., довіреність № 001 від 10.06.2009;
від відповідача -Горкуненко А.С., довіреність № 106 від 31.12.2008.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсною пролонгації в односторонньому порядку Договору №38 від 01.08.2008 на послуги з водопостачання та водовідведення та зобов'язання відповідача ТОВ «Луганськвода»в особі виробничого підприємства Світлічанського управління ТОВ «Луганськвода»взяти на абонентський облік внутришньоквартирні засоби обліку води будинку №22 кв. 60 років Жовтня, м. Кіровськ Луганської області.
Відповідач відзивом, зданим у судовому засіданні 31.08.2009 проти позову заперечує з тих підстав, що вимоги за позовом не відповідають існуючим засобам захисту цивільних прав. Крім того, позивач не зобов'язаний укладати договори окремо з кожним мешканцем будинку та брати на абонентський облік внутрішньоквартирні засоби обліку води. У зв'язку з чим, у задоволенні позову на думку відповідача, слід відмовити.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
Між Житлово-будівельним кооперативом “Горняк” (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі виробничого підприємства Світлічанського управління ТОВ “Луганськвода” (відповідач у справі) було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 № 38/2 (далі - Договір).
Як зазначає позивач, у 2008 році всі мешканці дому № 22, кв. 60 років Жовтня, м. Кіровська встановили у своїх квартирах лічильники для води і виявили бажання розраховуватись з відповідачем самостійно за показниками внутрішньоквартирних засобів обліку без посередництва житлово-будівельного кооперативу „Гірняк”.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з проханням про встановлення у квартирах мешканців будинку №22 на кв. 60 років Жовтня у м. Кіровську квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.
Своєю відповіддю від 11.11.2008 відповідач по справі пояснив наступне, що спеціалізованого підрозділу який би виконав роботи зі встановлення по квартирних засобів обліку в квартирах будинку №22 по кв. 60 років Жовтня, м. Кіровськ, Луганської області у нього не має, а тому запропонував членам кооперативу самостійно за свій рахунок встановити засоби обліку після чого відповідач обіцяв взяти встановлені квартирні засоби обліку на облік.
Всі члени кооперативу за свій рахунок встановили квартирні засоби обліку після чого кооператив знову звернувся до відповідача з листом про прийняття на облік лічильників встановлених у квартирах членів кооперативу.
Однак, листом від 13.02.2009 за №06/410 ТОВ „Луганськвода” сповістило ЖБК „Гірняк” про те, що у підприємства немає можливості взяти на абонентський облік членів кооперативу.
Більше того відповідач по справі в односторонньому порядку пролонгував договір №38/2 від 01.08.2008 на послуги з водопостачання та водовідведення термін якого скінчився 31.12.2008.
З вищевикладеним позивач не згоден, у зв'язку з чим звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову -матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:
- визнання права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб;
- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Аналогічну правову позицію викладено у Постановах Верховного суду України від 13.07.2004 у справі № 10/732 та від 14.12.2004 у справі № 6/11. Проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.
Пор суті позивачем обрано спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України -визнання правочину недійсним, що відповідає наявним способам захисту порушеного права.
Як встановлено судом, між сторонами у справі було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 № 38/2.
Відповідно до пункту 10.1 Договору, він вступає в силу з 01.08.2008 та діє до 31.12.2008.
Як зазначено у пункті 10.4 Договору, він може бути пролонгований на наступний рік шляхом підписання додаткової угоди або обмінними листами.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що жодних додаткових угод на пролонгацію дії Договору сторони не укладали.
Відповідачем було надіслано на адресу позивача лист щодо пролонгації Договору, але позивачем відповіді та згоди на таку пролонгацію надано не було, про що зазначає у відзиві на позовну заяву і сам відповідач.
З огляду на зазначене, Договір не є пролонгованим, він закінчив свою дію 31.12.2008, а отже вимога позивача щодо визнання недійсною пролонгації в односторонньому порядку Договору не підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача взяти на абонентський облік внутришньоквартирні засоби обліку води будинку №22 кв. 60 років Жовтня, м. Кіровськ Луганської області, суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 23.07.2005 (далі -Правила), у квартирі роботи з установлення засобів обліку води проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
Згідно з пунктом 10 Правил, оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадяться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Відповідно до підпункту 5 пункту 29 Правил, споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.
Однак, з позовом про зобов'язання взяти такий засіб обліку на абонентський облік повинен звертатись до суду той позивач, чиє право порушено. В даному випадку це кожний окремий жилець будинку, який встановив в квартирні засоби обліку, однак, вони не були прийняті водопостачаючою організацією на абонентський облік.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 22.09.2009.
Суддя О.С. Фонова