іменем України
"11" серпня 2015 р. 145/711/15-ц
2/145/459/2015
Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.
за участю секретаря Віценко К.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Кухаря О.І.
представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Можайське» про стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 15 січня 2012 року між відповідачем ТОВ «Можайське» та ОСОБА_5., з однієї сторони та ним, ОСОБА_1, з іншої сторони, було укладено договір.
Пунктом 3 цього Договору передбачено: «Сторони домовляються, що затрати, які будуть внесені в діяльність товариства на підставі відповідних документів та договорів, при розподілі прибутку Товариства повертаються сторонам 100%-во».
Відповідно до Акту № 1 від 03.05.2012 року, підписаним відповідачем, ним були понесені затрати в господарську діяльність Товариства придбано та внесено в грунт мінеральне добриво:
-«Нітроамофоска» в кількості 15 тонн на суму 71250 грн.
Відповідно до Акту № 2 від 30.06.2012 року, підписаним відповідачем, ним були понесені затрати в господарську діяльність Товариства:
*Дерозал (захист рослин) в кількості 80 л на суму 11016 грн.,
*Інтермаг - Соняшник (добриво) в кількості 80 л. на суму 2265,60 грн.
*мінеральні добрива Яра ВІТА Бертран в кількості 15 т на суму 600 грн.,
*Танос (захист рослин ) в кількості 12 шт. на суму 5637 грн.,
*Агропав Екстра (захист рослин) в кількості 5 л на суму 444,95 грн.,
*Фолікер 12,00*38+МЕ (добриво) в кількості 0,100 т на суму 2200 грн., а всього на суму 22163,55 гривень.
Відповідно до Акту № 4 від 30.08.2012 року, підписаним відповідачем, ним були понесені затрати в господарську діяльність Товариства:
- Насіння соняшника в кількості 0,524 т на суму 8908 грн.,
-«Альфа-Дікват» (прискорювач дозрівання) в кількості 80 л на суму 6082,40 грн.,
- «Десикаш» (прискорювач дозрівання) в кількості 80 л на суму 6060,80 грн.,
*«Динадін» (захист рослин від комах) в кількості 70 л на суму 5171,60 грн.,
*«Фаскорд» (захист рослин від комах) в кількості 10 л на суму 1225,60 грн.,
*«Нутриват олійний» (добриво) в кількості 150 кг на суму 6081 грн.,
*«Добродій» (добриво) в кількості 50 л на суму 1300 грн.,
*«Мультібор» (добриво) в кількості 2 кг на суму 135,72 грн.,
*Мінеральне добриво «Бортран» в кількості 25 т на суму 1000 грн.
Всього на суму 35965, 12 грн.
Відповідно до Акту № 6 від 30.08.2012 року, підписаним відповідачем, ним були понесені затрати в господарську діяльність Товариства:
*На оформлення паїв 500 грн.,
*Транспортні витрати по доставці насіння соняшника з Харкова 1000 грн.,
*Транспортні витрати по доставці насіння сої з с. Радянське 1100 грн.,
*Розрахунок з Чабанюк (трактористом, який надавав послуги з оранки поля власним трактором) - 21850 грн.,
*Розрахунок з Дембщьким (надавав послуги з дискування та вирівнювання ґрунту) - 32280 грн,
*Заробітна плата ОСОБА_6 6600 грн.;
*Послуги банку 2480 грн.
Всього 65810 грн.
Разом по вказаних вище актах він поніс витрат, які відповідач зобов'язаний йому повернути на суму 195188,67 грн.
Відповідно до п. 6 Договору оцінка результату господарської діяльності і розподіл прибутку сторонами здійснюється до 15 грудня кожного року.
Тобто, 15.12.2012 року відповідач повинен був повернути йому всі витрати, які він поніс на його господарську діяльність, але відповідач не виконав цей обов'язок.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Згідно з даними Держкомстату України за 2013 рік індекс інфляції становив 100,5 %, за 2014 рік -124,9 %, за січень 2015 р. - 103,1 %, за лютий 2015 р. -105,3 %, за березень 2015 р. -110,8 %, а за квітень -114 %.
За період з 2013 р. по квітень 2015 року включно індекс інфляції розраховується : 100,5 х 124,9 :100 = 125,52; 125,52 х 103,1:100 = 129,41; 129,41 х 105,3 : 100 = 136,27; 136,27 х 110,8 : 100= 150,99; 150,99 х 114 : 100= 172,13; ( розрахунок зроблено згідно з рекомендаціями Верховного Суду, викладеними в листі за № 62-97 р від 03.04.97р.).
Таким чином, індекс інфляції з 2013 р. по квітень 2015 року включно складає 141,94%.
Борг відповідача з урахуванням індексу інфляції становить : 195188,67 грн. х 172,13 % = 335978,25 грн.;
Відповідач прострочив повернення коштів у сумі 195188,67 грн. з 15.12.2012 р. по 15.05.2015 р.
Сума 3% річних за 16 днів грудня 2012 року ( з 16.12.2012 р. по 31.12.2012 р. ) обчислюється:
195188,67 грн. х 3 %: 365 днів х 16 днів = 256,68 грн.
Сума 3 % річних за 2 роки ( з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.) становить : 195188,67 грн. х 6%= 11711,32 грн
Сума 3% річних за 135 днів 2015 року ( з 01.01.2015 р. по 15.05.2015 р. ) обчислюється: 195188,67 грн. х 3 % : 365 днів х 135 днів = 2165,79 грн.
Всього відповідач повинен йому сплатити процентів на суму: (256,68 грн. + 11711,32 + 2165,79) = 14133,79 гривень.
Хоч він і є учасником ТОВ «Можайське» з часткою в статутному капіталі даного товариства 30 %, спір не є корпоративним і підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідача.
Просить стягнути з відповідача на його користь борг з урахування індексу інфляції у
сумі 335978,25 гривень та проценти за час порушення виконання грошового зобов'язання у сумі 14133,79 гривень .
Стягнути судовий збір - 3622,92 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Кухар О.І. позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити, з підстав наведених в позовній заяві .
Представники відповідача ТОВ «Можайське» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечують проти задоволення позову. Надали суду письмові заперечення в яких вважають позовну заяву ОСОБА_1 безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Дійсно, між сторонами було укладено Договір № 3 від 15 січня 2012 року.
Відповідач не заперечує те, що п. 3 Договору передбачено: «Сторони домовляються, що затрати які будуть внесені в діяльність товариства на підставі відповідних документів та договорів, при розподілі прибутку товариства повертаються сторонам 100 %-во».
Також, відповідач не заперечує існування та дійсність поданих до матеріалів справи актів № № 1, 2, 4, 6.
Проте, станом на 28 січня 2013 року, 29 січня 2013 року та 01 лютого 2013 року всі затрати понесені ОСОБА_1 були йому повернуті.
Це підтверджується
копією видаткового касового ордеру від 28 січня 2013 року про виплату дивідендів ОСОБА_1О, в загальній сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 копійок;
копією видаткового касового ордеру від 29 січня 2013 року про виплату дивідендів ОСОБА_1 в загальній сумі 215 000 (двісті п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
копією видаткового касового ордеру від 01 лютого 2013 року про виплату дивідендів ОСОБА_1 в загальній сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На кожному з наданих видаткових касових ордерів наявний власний підпис ОСОБА_1
Загалом, позивач отримав від ТОВ «Можайське» дивідендів на суму 313 000 (триста тринадцять тисяч) гривень 00 копійок, що складаються з 50 % прибутку та повернених затрат понесених ОСОБА_1
У відповідності до наданих позивачем актів, його затрати становлять 195 188 (сто дев'яносто п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 67 копійок.
Таким чином, не порушуючи умови договору № 3, відповідач виплатив позивачу дивіденди з урахуванням понесених ним витрат, як це і передбачено п. 3 договору -«при розподілі прибутку товариства повертаються сторонам 100 %-во».
В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Посилання позивача на ч. 2 ст. 625 ЦК України є також безпідставним, так як ТОВ «Можайське» не є боржником перед позивачем.
Згідно п. 3 договору відповідач взяв на себе обов'язок повернути затрачені позивачем кошти, які у відповідності до поданих актів складають - 195 188 (сто дев'яносто п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 67 копійок, проте прострочення виконання цього грошового зобов'язання не має.
Станом на 28 січня 2013 року, 29 січня 2013 року та 01 лютого 2013 року всі затрати понесені ОСОБА_1 були йому повернуті
А тому і будь-які нарахування 3 % річних та індексу інфляції суперечать нормам ЦК України.
Просять відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Можайське» про стягнення грошових коштів .
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, вважає, що позов слід задовільнити, виходячи з наступного.
15 січня 2012 року між ТОВ «Можайське» в особі директора ОСОБА_4 та засновника ОСОБА_5 з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір № 3, пунктом 3 якого передбачено: «Сторони домовляються, що затрати, які будуть внесені в діяльність товариства на підставі відповідних документів та договорів, при розподілі прибутку товариства повертаються сторонам 100 %-во».
Позивачем у справі ОСОБА_1 в діяльність товариства були внесені кошти, що підтверджується відповідними актами: № 1 від 03.05.2012 року на суму 71250,00 грн.
№ 2 від 30.06.2012 року, на суму 22163,55 гривень.
№ 4 від 30.08.2012 року, на суму 35965, 12 грн.
№ 6 від 30.06.2012 року на суму 65810 грн.
По вказаних актах, підписаних відповідачем, ОСОБА_1 понесено витрат на ТОВ «Можайське» на суму 195188,67 грн., чого не заперечують представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до п. 6 Договору № 3 від 15.01.2012 року оцінка результату господарської діяльності і розподіл прибутку сторонами здійснюється до 15 грудня кожного року.
Тобто, до 15.12.2012 року відповідач повинен був повернути позивачу у справі ОСОБА_1 всі витрати, які ОСОБА_1 поніс на господарську діяльність товариства .
Відповідно до ст. 629 ЦК України: « Договір є обов'язковим для виконання сторонами».
Посилання ТОВ «Можайське» , що станом на 28 січня 2013 року, 29 січня 2013 року та 01 лютого 2013 року всі затрати понесені ОСОБА_1 були йому повернуті, що підтверджується видатковими касовими ордерами про виплату ОСОБА_1 дивідендів від 28 січня 2013 року в сумі 49 000 гривень, від 29 січня 2013 року - в сумі 215 000 гривень 00 копійок; та від 01 лютого 2013 року - в сумі 49 000 гривень, на яких наявний власний підпис ОСОБА_1 та що позивач отримав від ТОВ «Можайське» дивідендів на суму 313 000 гривень, що складаються з 50 % прибутку та повернених затрат понесених ОСОБА_1 спростовується самими ж зазначеними видатковими касовими ордерами, в яких чітко зазначена підстава: «виплата дивідендів». Дивіденди не є понесеними витратами, а частиною прибутку. Інших доказів повернення витрат позивачеві не надано.
Тобто, відповідачем не виконано умови п.3 договору №3 від 15 січня 2012 року.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Згідно з даними Держкомстату України індекс інфляції становив: за 2013 рік - 100,5 %, за 2014 рік -124,9 %, за січень 2015 р. - 103,1 %, за лютий 2015 р. -105,3 %, за березень 2015 р. -110,8 %, а за квітень -114 %.
За період з 2013 р. по квітень 2015 року включно індекс інфляції становить :
100,5 х 124,9 :100 = 125,52;
125,52 х 103,1:100 = 129,41;
129,41 х 105,3 : 100 = 136,27;
136,27 х 110,8 : 100= 150,99;
150,99 х 114 : 100= 172,13;
Таким чином, індекс інфляції з 2013 р. по квітень 2015 року включно складає 141,94%.
Борг відповідача з урахуванням індексу інфляції становить :
195188,67 грн. х 172,13 % = 335978,25 грн.;
Відповідач прострочив повернення коштів у сумі 195188,67 грн. з 15.12.2012 р. по 15.05.2015 р.
Сума 3 % річних з 16.12.2012 р. по 31.12.2012 р.: 195188,67 грн. х 3 %: 365 х 16 = 256,68 грн.
Сума 3 % річних з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.: 195188,67 грн. х 6% = 11711,32 грн
Сума 3 % річних з 01.01.2015 р. по 15.05.2015 р.: 195188,67 грн. х 3 % : 365 х 135 =165,79грн.
Сума процентів, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить: 14133,79 гривень (256,68 грн. + 11711,32 + 2165,79)
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, 525,625,629 ЦК України,
вирішив:
Позов задовільнити .
Стягнути з ТОВ «Можайське» / с. Шендерів, Тиврівського району Вінницької області, вул. Молодіжна,1 код ЄДРПОУ: 34610012/ на користь ОСОБА_1 борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 335978,25 грн, проценти за час порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 14133,79 грн. та судовий збір в сумі 3501,12 грн., а всього 353613 (триста п'ятдесят три тисячі шістсот тринадцять ) гривень 16 копійок .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ліщишина М. Ю.