08 грудня 2010 року 9234/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
представник позивача -ОСОБА_1,
представник відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до проУправління Держкомзему в Обухівському районі Київської області визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
9 листопада 2010 р. ОСОБА_2 (далі -позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області (далі -відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 р. провадження у справі відкрито (а.с. 1).
Представником відповідача до суду було подано письмові заперечення, згідно з якими при внесені відомостей про зміну власника земельної ділянки до бази даних програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру управління виявлено «дублювання»кадастрового номеру земельної ділянки, а для присвоєння нового кадастрового номеру земельній ділянці позивачки необхідно виготовити технічну документацію із землеустрою (а.с. 25 - 26).
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 21, 23).
За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем неправомірно відмовлено у реєстрації права власності на спадкову земельну ділянку.
Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив таке.
26 лютого 2010 р. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право спадщини за законом, згідно з яким отримала спадщину, від свого батька -ОСОБА_3, яка складається з земельної ділянки площею 1,0000 гектарів, що знаходиться на території Красненської сільської ради Обухівського району Київської області, надану для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8).
У цей же день державним нотаріусом було здійснено відмітку на державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 085911 (далі -акт) про те, що за реєстровим № 1-403 видано свідоцтво на спадщину за законом на підставі якого право власності на зазначену земельну ділянку від померлого батька позивача -ОСОБА_3 переходить до позивача (а.с. 7 на звороті).
2 березня 2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою (та необхідними документами) про реєстрацію права власності на земельну ділянку (а.с. 11).
Проте, 11 травня 2010 р. відповідачем надано відповідь про відмову у реєстрації, у якій зазначено, що при внесенні відомостей про зміну власника земельної ділянки до програмного забезпечення ведення земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки «дублюється»та рекомендовано звернутися до землевпорядної організації для виготовлення державного акту на право власності на названу земельну ділянку на своє ім'я (а.с. 9).
У зв'язку з незгодою з відмовою у реєстрації позивачем було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовано Земельним кодексом України (далі -ЗК України) та Порядком про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. № 439 (далі -Постанова № 439).
Відповідно до вимог ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї
статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі
набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті,
державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять
відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх
обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку
на підставі документа про її відчуження, складеного та
посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень
документи, не передбачені цією статтею. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну
ділянку.
Згідно з вимогами п. 4 Постанови № 439 територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи: а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку; б) свідоцтво про право на спадщину. Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.
Наявні матеріали справи свідчать, позивачем було дотримано всіх вимог законодавства щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, зокрема, подано документи, перелічені у п. 4 Постанови № 439. Проте, відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у реєстрації права власності на земельну ділянку за обставин, які не залежать від дій позивача.
Наведене свідчить, що відповідачем порушено вимоги наведеної норми, а, отже, його дії є протиправними.
Водночас суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на земельну ділянку задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області у здійсненні відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, викладену у листі від 11 травня 2010 р. № 03-15/1918, протиправною.
Зобов'язати Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області здійснити відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 у державному акті серія ЯЕ № 085911 на право власності на земельну ділянку.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 13 грудня 2010 р.
Суддя О.І. Виноградова