73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
22.09.2009 Справа № 17/31-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон
до Херсонської міської громадської організації "Регіональна інформаційна агенція "Південь", м. Херсон
про стягнення 320 грн. 08 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Богаченкова К. Г., дов. від 23.07.09р. № 016245.
від відповідача - не прибув.
Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Херсонської філії (позивач) звернувся до суду з заявою про стягнення з Херсонської міської громадської організації "Регіональна інформаційна агенція "Південь" (відповідач) 320 грн. 08 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, з яких 296 грн. 69 коп. основного боргу, 11 грн. 12 коп. пені, 9 грн. 48 коп. інфляційних збитків та 2 грн. 79 коп. - 3% річних .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг електрозв'язку №042349 від 15.06.2005 року.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 13.08.2009р. розгляд справи було призначено на 03.09.2009 року.
Розпорядженням голови господарського суду від 14.08.2009р. №451 у зв'язку з виробничою необхідністю справу було передано на розгляд судді Сулімовській М.Б., якою справа прийнята до свого провадження.
В судове засідання 03.09.2009р. відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачеві рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
В зв'язку з неявкою відповідача, враховуючи процесуальну рівність прав та обов'язків сторін, змагальність судового процесу, суд, ухвалою від 03.09.2009р., відклав розгляд справи на 22.09.2009 року.
22.09.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог та збільшення суми позову, в якій просить стягнути з відповідача 324,18 грн. основної заборгованості, 16,13 грн. пені, 11,26 грн. інфляційних збитків та 4,44 грн. -3% річних. До заяви додані розрахунки 3% річних, інфляційних збитків та пені, докази направлення копії заяви про уточнення позовних вимог відповідачеві, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Суд розглядає справу з урахуванням заяви Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії про збільшення позовних вимог від 08.09.2009р. №150/05-09.
Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2009р. підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач, належний чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 13.08.2009р. та 03.09.2009р. не виконав, відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, проти наявності заборгованості не заперечив, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р.(з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Оскільки відповідачем відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.
В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
15 червня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Херсонської філії ВАТ „Укртелеком” (Підприємство зв'язку) та Херсонською міською громадською організацією "Регіональна інформаційна агенція "Південь" (Споживач) було укладено договір №042349 про надання послуг електрозв'язку.
За умовами Договору Підприємство зв'язку забезпечує безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Виконуючи зобов'язання за Договором позивач надавав відповідачеві послуги електрозв'язку.
Відповідач в порушення умов Договору своєчасно не сплачував послуги, в зв'язку з чим в період з 01.02.2009р. по 31.06.2009р. та станом на 01.09.2009р. за ним обліковується заборгованість в сумі 324 грн. 18 коп., що підтверджується розрахунком суми дебіторської заборгованості, наданого позивачем.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача 05 травня 2009 року за вихідним №1725/29-31, рекомендованою кореспонденцією було направлено претензію (а.с.10-11), яка останнім залишена без належного реагування.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.33 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003 року, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно з п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720, споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії ВАТ „Укртелеком” в частині стягнення основної заборгованості в сумі 324 грн. 18 коп. є обґрунтованими, документально доведеними, а тому суд задовольняє їх в повному обсязі.
Крім основної заборгованості позивачем відповідно до п.5.8 Договору заявлено до стягнення неустойку у вигляді пені в сумі 16 грн. 13 коп.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Згідно п.4.6 у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настав після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
У п.5.8 Договору сторони дійшли згоди, що в разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевірив розрахунок суми пені та дійшов висновку, що позивачем невірно здійснено розрахунок суми пені, за розрахунком суду пеня становить 32,06 грн.
Відповідно до п.2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Однак суд не вправі розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем. За таких обставин суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення пені в даному спорі з урахуванням суми, заявленої до стягнення позивачем, тобто в розмірі 16,13 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 16 грн. 13 коп. пені в повному обсязі.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 11,26 грн. та 4,44 грн. Суд перевірив розрахунок суми заборгованості з урахуванням інфляції та 3% річних і зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних збитків, за розрахунком суду інфляційні збитки складають 10,29 грн. В зв'язку з чим суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення річних в сумі 4 грн. 44 коп. та інфляційних збитків в розмірі 10 грн. 29 коп.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Враховуючи вищевикладене суд констатує, що позовні вимоги задовольняються частково, стягненню на користь позивача підлягають 324 грн. 18 коп. основної заборгованості, 16 грн. 13 коп. пені, 4 грн. 44 коп. річних, та 10 грн. 29 коп. інфляційних збитків. В решті позову в частині стягнення 0,97 грн. інфляційних збитків суд відмовляє.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
За згодою представника позивача в судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Херсонської міської громадської організації "Регіональна інформаційна агенція "Південь" (м. Херсон, вул. Ливарна, буд. 8, код ЄДРПОУ 26084460, банківські реквізити суду не відомі) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/рах. 260012199 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 324 грн. 18 коп. основної заборгованості, 16 грн. 13 коп. пені., 10 грн. 29 коп. інфляційних збитків, 4 грн. 44 коп. річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову в частині стягнення 0,97 грн. інфляційних збитків відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Сулімовська М. Б.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
27 вересня 2009 року.